Євангеліє від Луки
4 Сповнений святого духу, Ісус покинув околиці Йордану. Дух водив його пустелею+ 2 40 днів, і там його спокушав Диявол.+ Увесь той час Ісус нічого не їв, тож, коли дні ті закінчилися, він зголоднів. 3 Тоді Диявол промовив до нього: «Якщо ти Божий син, то накажи цьому каменю стати хлібом». 4 Але Ісус відповів: «Написано: “Не хлібом самим повинна жити людина”».+
5 Потім Диявол вивів його на гору і за одну мить показав йому всі царства населеної землі+ 6 та й сказав: «Я дам тобі владу над усіма ними і їхню славу, бо ця влада передана мені,+ і я даю її, кому хочу.+ 7 Тож, якщо ти поклонишся мені, уся вона буде твоя». 8 На це Ісус відповів: «Написано: “Поклоняйся лише Єгові, Богу твоєму, і тільки йому служи*”».+
9 Тоді Диявол привів Ісуса в Єрусалим, поставив його на мурі храму і сказав: «Якщо ти Божий син, кинься додолу,+ 10 адже написано: “Він накаже своїм ангелам охороняти тебе” 11 і “вони понесуть тебе на руках, щоб не вдарився ти ногою об камінь”».+ 12 Та Ісус відповів: «Сказано: “Не випробовуй Єгову, Бога твого”».+ 13 Тож Диявол перестав спокушати Ісуса, відійшов від нього і став чекати іншої зручної нагоди.+
14 Ісус же під дією духу* повернувся в Галілею,+ і по всіх околицях розійшлась про нього добра слава. 15 Там він почав навчати в синагогах і мав пошану серед усіх людей.
16 Пізніше він прийшов до Назарета+ — міста, де виростав,— і за своїм звичаєм ввійшов у суботу до синагоги.+ Коли ж він підвівся, щоб читати, 17 йому подали сувій з писаннями пророка Ісаї. Він розгорнув його і знайшов місце, де було написано: 18 «Дух Єгови на мені, бо він помазав мене, щоб звіщати добру новину бідним. Він послав мене сповіщати полоненим, що вони отримають свободу, а сліпим, що вони отримають прозріння, відпустити пригнічених на волю+ 19 і проповідувати про рік прихильності Єгови».+ 20 Після цього Ісус згорнув сувій, віддав його служителю й сів. Усі ж присутні в синагозі пильно дивились на нього. 21 А Ісус промовив: «Сьогодні виконалися слова Писання, які ви щойно почули*».+
22 Тоді всі почали схвально говорити про нього й дивуватись приємним словам, що виходили з його уст,+ і запитували: «Хіба це не Йосипів син?»+ 23 На це він відповів: «Ви, безперечно, згадаєте мені приказку: “Лікарю, вилікуй самого себе” — і скажете: “Ми чули, що ти робив у Капернау́мі, тож зроби те саме й тут, у рідному краї”,+— 24 і продовжив: — Правду кажу вам: жодного пророка не приймають у його рідному краї.+ 25 Правду кажу вам: багато вдів жило в Ізра́їлі за днів Іллі, коли три роки й шість місяців небо було закрите і всю ту землю охопив сильний голод.+ 26 Але до жодної з них Ілля не був посланий, лише до вдови у Саре́пту, в сидо́нський край.+ 27 Також за часу пророка Єлисея в Ізра́їлі було багато прокажених, однак ніхто з них не був очищений, крім сирійця Наама́на».+ 28 Тоді всі, хто був у синагозі й чув це, розгнівалися.+ 29 І вони, вставши, поспішно вивели Ісуса за місто, до виступу гори*, на якій воно стояло, і хотіли скинути його вниз. 30 Але він, пройшовши крізь натовп, пішов далі.+
31 Звідти Ісус вирушив до галілейського міста Капернау́ма й навчав там у суботу.+ 32 І люди були вражені тим, як він навчав,+ бо він говорив як той, хто має владу. 33 А в синагозі був чоловік, який мав демона — нечистого духа. І він голосно закричав:+ 34 «Чого ти від нас хочеш, Ісусе назаря́нине?+ Ти що, прийшов нас погубити? Я дуже добре знаю, хто ти, ти Божий Святий».+ 35 Але Ісус докорив духу: «Замовкни і вийди з нього!» Тож демон повалив того чоловіка у них на очах і вийшов з нього, не завдавши йому жодної шкоди. 36 Це дуже здивувало всіх людей, і вони почали казати одне одному: «Послухайте, як він говорить! Він має владу й силу наказувати нечистим духам, і вони виходять!» 37 Отож чутка про нього ширилася по всіх околицях.+
38 А Ісус, вийшовши із синагоги, прибув у дім Си́мона. Си́монова теща мучилася через сильну гарячку, тому Ісуса попросили допомогти їй.+ 39 Тоді Ісус став над жінкою, зупинив* гарячку, і гарячка спала. У ту ж мить жінка встала й почала їм прислуговувати.
40 І, коли сонце вже заходило, всі, хто мав хворих на різні недуги, стали приводити їх до Ісуса. Він же клав руки на кожного з них і зціляв.+ 41 Також з багатьох виходили демони й кричали: «Ти Божий Син!»+ Та він дорікав їм і не дозволяв говорити,+ бо вони знали, що він Христос.+
42 А на світанку Ісус вийшов та попрямував до віддаленого місця.+ Проте натовпи людей почали розшукувати* Ісуса і, знайшовши, намагалися затримати його, щоб він не пішов від них. 43 Але він сказав: «Ще й іншим містам я повинен звіщати добру новину про Боже Царство, бо для того мене послано».+ 44 Тож він пішов і далі проповідував по синагогах Юдеї.