Другий лист Петра
1 Си́мон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, до тих, хто завдяки праведності нашого Бога, а також Спасителя Ісуса Христа отримав таку ж дорогоцінну віру, як і ми*.
2 Бажаю вам ще повнішою мірою відчувати незаслужену доброту і мир через точне знання+ про Бога та Ісуса, нашого Господа. 3 Адже Божа сила наділила* нас усім необхідним, щоб вести життя, зосереджене на відданості Богу, бо ми здобули точне знання про того, хто покликав нас+ своєю славою і чеснотою. 4 Завдяки їм він наділив* нас цінними та величними обіцянками,+ щоб через них ви прилучилися до Божої природи,+ звільнившись від зіпсуття, яке існує у світі через неправильні бажання*.
5 Саме тому, докладаючи всіх зусиль,+ свою віру доповнюйте чеснотою,+ чесноту — знанням,+ 6 знання — самовладанням,+ самовладання — витривалістю, витривалість — відданістю Богу,+ 7 відданість Богу — братерською любов’ю, а братерську любов — любов’ю до всіх.+ 8 Бо якщо ви все це маєте і воно переповнює вас, то ви не будете бездіяльними чи безплідними*+ у застосуванні точного знання про нашого Господа Ісуса Христа.
9 А кожен, хто цього не має, є сліпим, закриває очі від світла*+ і забув, що вже очищений від своїх давніх гріхів.+ 10 Отож, брати, робіть усе можливе, щоб триматися свого покликання+ та вибрання. Продовжуючи робити все це, ви ніколи не впадете+ 11 і будете великодушно наділені* можливістю ввійти у вічне Царство+ нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.+
12 Тому я маю намір завжди нагадувати вам про це, хоча ви це знаєте і утверджені в правді, яка у вас. 13 Але поки я ще перебуваю в цьому наметі*,+ то вважаю за правильне пробуджувати вас нагадуваннями,+ 14 знаючи, що незабаром цей намет буде знятий, як і виявив мені наш Господь Ісус Христос.+ 15 Я і далі робитиму все можливе, щоб, коли відійду, ви могли згадувати те, що я говорив.
16 Ми розповідали вам про силу й присутність нашого Господа Ісуса Христа не на основі хитросплетених байок, а на основі того, що були очевидцями його величі.+ 17 Бо він отримав від Бога, Батька, честь і славу, коли велична слава донесла йому такі слова*: «Це Син мій улюблений. Я ним задоволений».+ 18 І ці слова ми чули з неба, коли були з ним на святій горі.
19 Отже, ми ще більше впевнені у пророчому слові, і ви добре робите, що звертаєте на нього увагу як на світильник,+ котрий світить у темному місці (поки не засвітає день і не зійде ранкова зоря)+ у ваших серцях. 20 Адже перш за все ви знаєте, що жодне пророцтво в Писаннях не походить від чийогось власного тлумачення. 21 Бо пророцтво ніколи не з’являлося з волі людини,+ але люди говорили від Бога, керовані* святим духом.+