Перший лист до коринфян
11 Наслідуйте мене, як і я наслідую Христа.+
2 Хочу похвалити вас за те, що в усьому, що ви робите, пам’ятаєте мене і твердо тримаєтесь традицій, які я вам передав.+ 3 Але хочу, щоб ви знали: кожному чоловікові голова — Христос,+ жінці голова — чоловік,+ а голова Христові — Бог.+ 4 Кожен чоловік, який молиться або пророкує з покритою головою, стягує ганьбу на свою голову. 5 І кожна жінка, яка молиться чи пророкує+ з непокритою головою, стягує ганьбу на свою голову, бо для неї це те саме, що бути з поголеною головою. 6 Тож, якщо жінка не покриває голови, вона має обстригтися. Але якщо для жінки ганьба бути обстриженою чи поголеною, то вона має покривати голову.
7 Чоловік не повинен покривати голову, адже він образ+ і слава Бога, а жінка — слава чоловіка. 8 Бо не чоловік походить від жінки, а жінка — від чоловіка.+ 9 Крім того, не чоловік створений для жінки, а жінка — для чоловіка.+ 10 З цієї причини, а також задля ангелів+ жінка повинна мати на голові знак підкорення владі.
11 Але серед Господніх учнів ні жінка не існує окремо від чоловіка, ні чоловік — окремо від жінки. 12 Бо, як жінка походить від чоловіка,+ так і чоловік — через жінку, а все — від Бога.+ 13 Судіть самі: чи годиться жінці молитися Богові з непокритою головою? 14 Хіба сама природа не вчить вас, що, коли чоловік має довге волосся, це для нього ганьба, 15 а коли жінка має довге волосся, це для неї слава? Бо волосся дане їй замість покриття. 16 Якщо хтось схильний обстоювати інший звичай, то ні в нас, ні в Божих зборів іншого звичаю немає.
17 Даючи вам ці настанови, я не можу вас похвалити, адже ви збираєтесь разом не на користь, а на шкоду. 18 Почну ось із чого: до мене дійшли чутки*, що, коли ви сходитесь збором, між вами є розбрат,+ і я частково цьому вірю. 19 Серед вас обов’язково будуть і секти,+ щоб також виявилися люди, гідні схвалення.+
20 Коли ви збираєтесь всі разом, то не для того, щоб споживати Господню вечерю.+ 21 Бо, перш ніж споживати її, дехто їсть свою вечерю, і виходить, що хтось голодний, а хтось вже п’яний. 22 Хіба ви не маєте домів, щоб їсти й пити? Чи, може, ви зверхньо ставитеся до Божого збору і засоромлюєте тих, хто нічого не має? Що ж вам сказати? Може, похвалити? Ні, за це я вас не похвалю.
23 Бо я отримав від Господа те, що й вам передав: у ніч,+ коли Господа Ісуса мали зрадити, він взяв хліб 24 і, склавши подяку, поламав його та сказав: «Це означає моє тіло,+ яке за вас віддається. Чиніть це на спомин про мене».+ 25 Те саме він зробив і з чашею,+ коли після вечері сказав: «Ця чаша означає нову угоду,+ укладену на підставі моєї крові.+ Щоразу, коли її п’єте, чиніть це на спомин про мене».+ 26 Адже щоразу, коли ви їсте цей хліб і п’єте цю чашу, ви звіщаєте смерть Господа,+ поки він не прийде.
27 Отже, хто буде їсти хліб чи пити чашу Господа негідно, завинить проти його тіла та крові. 28 Нехай же людина спочатку ретельно перевірить себе+ і переконається, що гідна їсти хліб та пити чашу, а тоді вже робить це. 29 Бо, хто їсть і п’є, але не усвідомлює значення цього тіла, той стягує на себе осуд. 30 Тому серед вас так багато слабих і хворих, а чимало спить смертним сном.+ 31 Але якби ми з’ясували, які ми, то не були б суджені. 32 Проте коли Єгова нас судить, він нас повчає,+ щоб ми не були засуджені разом зі світом.+ 33 Тож, брати мої, коли сходитесь, аби споживати вечерю, чекайте одне одного. 34 Якщо хтось голодний, нехай поїсть вдома, щоб, збираючись разом, ви не стягували на себе осуду.+ Всі ж інші справи я владнаю, коли прийду.