Євангеліє від Луки
16 Потім Ісус промовив до учнів: «Якось одному багатому чоловікові донесли, що його управитель+ розтрачує його майно. 2 Тож він покликав його і сказав: “Що я чую про тебе? Дай звіт про своє управління, бо ти більше не керуватимеш домом”. 3 Тоді управитель сказав собі: “Що я буду робити, адже мій пан знімає мене з управителя? Я не маю сили копати, а жебрати соромно. 4 Ага! Знаю, що зробити, аби люди радо приймали мене у своїх домах, коли я більше не буду управителем”. 5 І, покликавши всіх боржників свого пана, він запитав першого: “Скільки ти винен моєму панові?” 6 Той відповів: “Сто мір оливкової олії”. Тоді він звелів йому: “Забери свою розписку, сідай і швиденько пиши 50”. 7 Потім він запитав іншого: “А ти скільки винен?” Той відповів: “Сто великих мір пшениці”. Цьому боржнику він сказав: “Забери свою розписку й напиши 80”. 8 І похвалив пан свого управителя, оскільки той, хоча був неправедний, виявився кмітливим; бо в стосунках з іншими* сини цього віку кмітливіші, ніж сини світла.+
9 Говорю вам: здобувайте собі друзів багатством неправедним,+ щоб, коли воно вичерпається, вони прийняли вас у вічні оселі.+ 10 Хто вірний у найменшому, той і у великому вірний, а хто неправедний у найменшому, той неправедний і у великому. 11 Отже, якщо ви не були вірними, коли використовували неправедне багатство, хто ж довірить вам правдиве? 12 І, якщо ви не були вірними, коли використовували чуже, хто дасть вам те, що приготоване для вас*?+ 13 Жоден слуга не може бути рабом двох панів, бо якщо одного з них він любитиме й буде горнутися до нього, то другого обов’язково зненавидить або принаймні ним знехтує. Не можете бути рабами Бога і багатства».+
14 Усе це слухали фарисеї, які любили гроші. І вони почали з нього кепкувати.+ 15 Тож він сказав їм: «Перед людьми ви себе видаєте за праведних,+ але Бог знає ваші серця.+ Бо те, що звеличують люди,— мерзота в Божих очах.+
16 Закон і Пророки були до Івана. А відтоді, як він прийшов, звіщається добра новина про Боже Царство, і всілякі люди докладають усіх зусиль, щоб до нього потрапити.+ 17 І справді, швидше зникнуть небо і земля, ніж залишиться несповненою хоча б одна рисочка літери із Закону.+
18 Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, чинить перелюб, і той, хто одружується на розлученій, чинить перелюб.+
19 Жив один багатий чоловік, який звик носити пурпур і лляне вбрання+ та з пишнотою веселитися день у день. 20 А біля його брами клали жебрака, на ім’я Лазар, який був вкритий наривами. 21 Жебрак бажав насититися тим, що падало зі столу багача, і навіть пси приходили та облизували його нариви. 22 Через деякий час жебрак помер, і ангели віднесли його до Авраама.
Помер також багач, і його поховали. 23 Зносячи муки в могилі, він підвів очі й побачив удалині Авраама, а поряд з ним Лазаря. 24 Тоді він заволав: “Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоб він умочив кінчик пальця у воду й охолодив мені язика, бо я дуже страждаю в цьому палаючому вогні”. 25 На це Авраам сказав: “Сину, пригадай, що за свого життя ти сповна зазнав добра, а Лазар зносив лише зло. Тепер же він тут має розраду, а ти страждаєш.+ 26 Крім того, між нами і вами покладено величезну безодню, тож ані ті, хто хоче перейти звідси до вас, ані ті, хто хоче від вас перейти сюди, не зможуть цього зробити”. 27 Тоді багач сказав: “У такому разі прошу тебе, батьку, пошли його до дому мого батька, 28 бо я маю п’ятьох братів. Нехай він докладно розповість їм усе, щоб і вони не потрапили сюди, у це місце мук”. 29 Авраам же промовив: “У них є писання Мойсея і пророків, нехай слухають їх”.+ 30 А він сказав: “Таж ні, батьку Аврааме, якщо хтось із мертвих прийде до них, вони покаються”. 31 Однак Авраам відповів: “Якщо вони не слухають Мойсея+ і пророків, то не повірять, навіть коли хтось воскресне”».