Як дати дітям те, чого вони потребують

МАЛІ діти потребують багато уваги, проте, мабуть, чимало з них не отримують її. Такий висновок можна зробити з огляду на стан сучасної молоді. «Ще ніколи наша молодь не була настільки відчужена від рідних, така недосвідчена і настільки позбавлена здорового глузду»,— з жалем сказала одна дослідниця, слова якої цитувалися в канадській газеті «Ґлоб енд мейл».

У чому ж річ? Чи ці проблеми принаймні частково пов’язані з тим, що батьки не розуміли, наскільки важливо приділяти увагу малим дітям? «Нам усім треба вчитися бути батьками,— пояснює лікар-психолог, котрий навчає малозабезпечених матерів, як доглядати за новонародженими дітьми.— Також потрібно усвідомити, що час, який ми присвячуємо дітям, згодом окупиться нам сторицею».

Немовлята потребують постійного навчання. Їх слід навчати не лише зрідка по кілька хвилин, але постійно і протягом усього дня. Час, який ми проводимо з малюками, дуже важливий для їхнього повноцінного розвитку.

Необхідна підготовка

Щоб належно виконувати свої обов’язки, батькам треба підготуватися до народження маляти. Ісус Христос пояснив, наскільки важливо планувати все наперед. Він сказав: «Хто-бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує?» (Луки 14:28). Виховання дітей, яке часто називають 20-річною програмою, набагато складніше, ніж будівництво башти. Тож, аби успішно виховати дитину, треба мати план, подібно як будівельнику необхідний план майбутнього будинку.

Перш за все важливо емоційно підготуватися до виконання батьківських обов’язків. Вивчення, проведене в Німеччині серед 2000 вагітних жінок, показало, що діти матерів, які раділи поповненню у сім’ї, були набагато здоровішими психічно і фізично, ніж діти жінок, котрі не хотіли мати дитину. Крім того, один дослідник підрахував, що у жінки в нещасливому шлюбі ризик народити психічно або фізично хвору дитину на 237 відсотків більший, аніж у жінки, яка має добрі стосунки з чоловіком.

Тому-то зрозуміло, що майбутнє дитини великою мірою залежить від батька. Доктор Томас Верні каже: «Мало що несе більшу небезпеку дитині в психічному і фізичному плані, ніж батько, який знущається над своєю вагітною дружиною або не приділяє їй належної уваги». Авжеж, ми неодноразово чули, що найкращий подарунок для дитини — це тато, який любить маму.

У крові матері з’являються гормони, пов’язані з почуттями тривоги і стресу, які можуть негативно вплинути на плід. Проте науковці вважають, що дійсну небезпеку для дитини несуть інтенсивні і тривалі переживання, а не випадкові негативні емоції чи стресові ситуації. Виглядає, що найголовнішим є те, які почуття майбутня мама має до ненародженої дитиниa.

А що, коли ви завагітніли і чоловік не підтримує вас або ви самі не хочете стати матір’ю? Дуже часто внаслідок життєвих обставин жінка може почуватися пригніченою через вагітність. Але завжди пам’ятайте, що дитина не винна. Як же зберегти спокій, незважаючи на несприятливі обставини?

Мільйонам людей допомогло мудре керівництво, викладене в Божому Слові, Біблії. У ній говориться: «В усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі». Ви здивуєтеся, коли побачите, як ці слова допомагають дотримуватися поради: «Ні про що не турбуйтесь» (Филип’ян 4:6, 7). Ви відчуєте дбайливу опіку Творця, який здатен підтримати вас (1 Петра 5:7).

Поширена проблема

У перші місяці після пологів деякі молоді матері страждають від приступів смутку й апатії, яких самі не можуть пояснити. Різкі перепади настрою деколи спостерігаються навіть у жінок, які з радістю очікували дитину. Такий стан не є чимсь незвичайним. Після пологів в організмі жінки відбуваються різкі гормональні зміни. Також недосвідчені матері часто не дають собі ради з численними материнськими обов’язками: годуванням, переповиванням і доглядом за дитиною, яка вимагає задоволення своїх потреб у будь-який час дня і ночі.

Одна матір вважала, що її маля плаче лише для того, щоб помучити її. Тож не дивно, чому певний педіатр з Японії сказав: «Виховання дітей не обходиться без стресів». Він також додав: «Найважливіше для матері — ніколи не усамітнюватися».

Навіть якщо матір деколи почуває себе пригніченою, вона може оберегти дитину від негативного впливу свого настрою. У журналі «Тайм» говорилося: «Пригнічені матері, які зуміли подолати свою меланхолію і приділяли дитині достатньо уваги, а також залучали її до жвавих ігор, виростили дітей, які за складом розуму і характером були значно веселіші за них»b.

Допомога батька

Зазвичай чоловік може надавати дружині суттєву підтримку і допомогу. Скажімо, коли дитина плаче посеред ночі, батько може встати й заспокоїти дитину, щоб його дружина поспала. У Біблії говориться: «Чоловіки мають жити зі своїми жінками з розумінням» (1 Петра 3:7, СМ).

Ісус Христос показав чоловікам досконалий приклад для наслідування. Він навіть віддав життя за своїх послідовників (Ефесян 5:28—30; 1 Петра 2:21—24). Тому чоловіки, котрі жертвують своїм комфортом і беруть на себе ініціативу у вихованні дітей, наслідують Христа. Авжеж, виховання дітей вимагає від батьків спільних зусиль.

Спільні зусилля

«Ми з дружиною детально обговорили наперед, як будемо виховувати свою доньку,— каже Йоічіро, батько дворічної дівчинки.— Якщо ж виникали якісь питання, ми завжди розмовляли про те, як повестися». Йоічіро розуміє, що його дружина потребує відпочинку, тому часто бере доньку з собою, коли йде кудись з дому, наприклад у магазин.

Раніше сім’ї переважно були великими і дружними, тож батькам у догляді за дитиною допомагали родичі та старші діти. Тому не дивно, чому працівниця Центру допомоги у вихованні дітей в місті Кавасакі (Японія) сказала: «Зазвичай матері відчувають значне полегшення, коли можуть поговорити з кимсь про проблеми виховання. Багато матерів, отримавши невелику допомогу, успішно долають труднощі».

У журналі «Батьки» (англ.) радиться, щоб чоловік і дружина «знали кілька людей, яким можна було б розповісти про свої турботи». Як знайти таких людей? Молоді матері й батьки навчаться багато корисного, якщо прислухатимуться до думки власних батьків і батьків подружнього партнера. Звісна річ, дідусі та бабусі повинні розуміти, що остаточне рішення буде робити молоде подружжяc.

Іншим джерелом підтримки можуть стати співвіруючі. У місцевому зборі Свідків Єгови ви знайдете осіб, які мають багаторічний досвід у вихованні дітей. Вони напевно охоче вас вислухають і дадуть корисні поради. Нерідко молоді жінки можуть отримати допомогу від «старих жінок» — так Біблія називає християнок, які мають великий життєвий досвід (Тита 2:3—5).

Безперечно, батьки повинні розсудливо застосовувати поради інших. «Несподівано всі навколо нас стали фахівцями з виховання дітей»,— каже Йоічіро. Його дружина Такако додає: «Спочатку мене дуже непокоїло те, що всі давали нам поради. Я думала, що вони критикують мене за недосвідченість». А втім, прислухаючись до думки інших, багато чоловіків і дружин навчилися зрівноважено задовольняти потреби своїх дітей.

Найліпша допомога

Навіть якщо ви не маєте нікого, хто може вам допомогти, існує надійне джерело підтримки, до якого завжди можете звернутися. Це Бог Єгова, який створив нас і який бачить навіть «зародка» кожної людини (Псалом 139:16). Одного разу в стародавні часи Єгова сказав своєму народу, як це потім було записано в його Слові, Біблії: «Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!» (Ісаї 49:15; Псалом 27:10).

Безперечно, Єгова ніколи не забуває про батьків. У Біблії він дає їм корисні настанови щодо виховання дітей. Наприклад, близько 3500 років тому Божий пророк Мойсей написав: «Люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю». Потім він додав: «Будуть ці слова [в тому числі заохочення любити Єгову і служити йому], що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш» (Повторення Закону 6:5—7).

Яка, на вашу думку, суть цього повчання з Божого Слова? Хіба не те, що навчання дітей повинне відбуватися регулярно і кожного дня? Не достатньо просто спланувати і зрідка проводити з малюками так званий якісний час. Оскільки спілкування це переважно спонтанний процес, то вам треба постійно бути доступними для дітей. Так ви будете сповняти біблійну заповідь: «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Приповістей 22:6).

Щоб належно навчати малят, їм також треба читати вголос. У Біблії говориться, що Ісусів учень Тимофій, який жив у першому столітті, ‘знав з дитинства Писання святе’. Очевидно, його матір Евнікія та бабця Лоіда читали йому вголос, коли він був ще немовлятком (2 Тимофія 1:5; 3:14, 15). Треба читати дитині вголос з того часу, як ви почнете до неї говорити. А що ж читати і як найкраще навчати немовля?

Нехай ваша дитина слухає, коли ви читаєте Біблію. Очевидно, Тимофію читали Святе Письмо. Також добре читати дітям книжки, які за допомогою кольорових малюнків знайомлять їх з Божим Словом. Тоді дитина уявлятиме собі описані в Біблії події. Можна використовувати такі публікації, як «Моя книга біблійних оповідань» та «Найбільша Людина, Яка будь-коли жила». Ці книжки допомогли мільйонам малюків закарбувати в серцях біблійні вчення.

У Святому Письмі говориться: «Діти — спадщина Господня, плід утроби — нагорода!» (Псалом 127:3). Творець доручив вам «спадщину» — любе маля, яким можна пишатися і тішитися. Виховання дітей, котрі згодом хвалитимуть свого Творця, принесе вам велику радість!

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 8]

Дуже важливо, які почуття має матір до свого малюка.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Хоча після пологів матір може страждати від перепадів настрою, вона все ж повинна докласти зусиль, щоб дитя відчувало її любов і турботу.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Батько повинен допомагати матері у догляді за дитиною.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Читати дитині вголос треба з перших місяців її життя.