Ісаї
Кара на Вавилон при́йде в День Господній
13 Пророцтво про Вавило́н, що бачив Іса́я, син Амо́сів.
2 Підіймı́те прапора на лисую го́ру,
кличте їх голоснı́ш,
помаха́йте рукою,
щоб ішли у воро́та!
3 Я звелів був Своїм посвя́ченим,
теж покликав лица́рство Своє на Мій гнів,
що зухва́ло радı́ють.
4 Чути га́мір у гора́х,
як наро́ду числе́нного,
чути гомін згрома́джених тут царств наро́дів:
це перегляда́є Госпо́дь Савао́т бойове́ Своє вı́йсько!
5 Прихо́дять з далекого кра́ю, із кı́нців небе́с,
Господь і знаря́ддя гніву Його,
щоб усю землю пони́щити!
6 Голосіть, бо близьки́й день Господній, —
він від Всемогу́тнього при́йде, немов зруйнува́ння.
7 Тому́ то ослабнуть всі ру́ки,
і кожне серце люди́ни зневı́риться.
8 І вони наляка́ються, болі та муки їх схо́плять,
немов породı́лля та, будуть тремтіти.
Остовпı́ють один перед о́дним,
полум’я́ні обличчя — то їхні обличчя.
9 Оце день Господній прихо́дить,
суво́рий, і лютість, і по́лум’я гніву,
щоб зе́млю зробити спусто́шенням,
а грішних її повигу́блювати з неї!
10 Бо зо́рі небесні та їхні сузı́р’я
не дадуть свого світла,
сонце затьми́ться при сході своє́му,
а місяць не буде вже ся́яти свı́тлом свої́м.
11 „І Я покараю все́світ за зло,
а безбожних за їхню провину,
бундю́чність злочинця спиню́,
а гордість наси́льників зни́жу!
12 Я зроблю́ люди́ну дорожчою від щирого золота,
і смертну люди́ну — від офı́рського золота“.
13 Тому́ небеса́ захитаю,
і рухне́ться земля з свого місця
від лю́тости Господа Савао́та,
у День, як пала́тиме гнів Його.
14 І буде наро́д, як та са́рна споло́шена
чи як отара, якої зібрати немає кому́.
До наро́ду свого кожен зве́рнеться,
і кожен до кра́ю свого втікатиме.
15 Кожен зна́йдений буде зако́леним,
і кожен узя́тий впаде́ від меча.
16 А їхні діти на їхніх оча́х порозби́вані будуть,
їхні доми́ пограбо́вані будуть,
а їхніх жінок побезче́стять!
17 Оце Я збуджу́ на них мı́дян, що срı́бла не лічать,
а золото — не чують бажа́ння до нього,—
18 і будуть вбива́ти юнакı́в їхні лу́ки,
і над пло́дом утро́би вони милосердя не ма́тимуть,
їхнє око над дı́тьми не ма́тиме милости.
19 І стане тоді Вавило́н, краса царств,
пишно́та халде́йської гордости,
таким, як Бог зруйнував був Содо́м та Гомо́рру!
20 Не буде наза́вжди засе́лений він,
нізаме́шкалий з роду в рід,
і араб там не стане наме́том,
і там пастухи́ не спочи́нуть з своєю ота́рою.
21 Але бу́дуть барло́жити там звı́рі пустині,
і будуть доми́ їхні со́вами по́вні,
і там пробува́тимуть стру́сі,
і волохаті де́мони там танцюва́тимуть.
22 І зави́ють шака́ли в порожніх хоро́мах його,
а гієни в веселих пала́цах!
І близьке́ вже насту́плення ча́су його,
і не заба́ряться ці його дні!