Софонії
Суд над Юдою, як день Господній
1 Слово Господнє, що було́ до Софо́нії,* сина Куші, сина Ґеда́лії, сина Амарії, сина Єзекı́ї, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.
2 „Забираючи, все заберу́ з-над пове́рхні землі,
промовляє Госпо́дь.
3 Заберу́ Я люди́ну й худобу,
заберу́ птаство небесне і риби морськı́,
і спокуси з безбожними,
і витну люди́ну з пове́рхні землі,
промовляє Госпо́дь.
4 І руку Свою простягну́ Я на Юду
і на всіх ме́шканців Єрусалиму, —
і ви́гублю з місця оцьо́го оста́нок Ваа́ла,
іме́ння жерцı́в зо священиками,
5 і тих, хто вклоня́ється на даха́х світи́лам небесним,*
і тих, хто вклоняється, хто присягає Го́сподом,
і хто присягає царем своїм,
6 і тих, хто відступає від Господа,
і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.
7 Замовчи́ перед Го́сподом Богом,
бо близьки́й день Господній,
бо жертву Господь пригото́вив,
посвятив Своїх покли́каних.
8 І станеться в день Господньої жертви,
і навіщу́ Я князı́в, і синів царя,
і всіх, хто зодяга́є одежу чужи́нну.
9 І навіщу́ Я кожного, хто перескакує через поріг того дня,
тих, хто наповнює дім свого пана насиллям й оманою.
10 І буде в дні то́му, — говорить Госпо́дь, —
голос крику із Рибної брами,
і завива́ння із Міста Ново́го,
і велика руїна із па́гірків.
11 Ридайте, мешка́нці Махте́шу,
бо пони́щений буде ввесь купе́цький наро́д,
будуть ви́гублені всі, хто важить срібло́.
12 І станеться ча́су того,
і перешукаю Я з ля́мпами Єрусалим,
і навіщу́ Я тих му́жів, які задубı́ли на дрı́жджах своїх,
що говорять у серці своє́му:
„Господь не вчинить добра,
і ли́ха не зробить.“
13 І здо́биччю стане все їхнє багатство,
а їхні доми́ — за спусто́шення, —
І бу́дуть вони будувати доми́, але в них не сидı́тимуть,
і виноградники будуть сади́ти, та вина їхнього не питимуть.
14 Близьки́й день Господній великий,
він близьки́й й дуже швидко настане.
Ось голос Господнього дня,
— тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!
15 День гніву цей день,
день смутку й наси́лля,
день збу́рення та зруйнува́ння,
день темно́ти та те́мряви,
день хмари й імли́,
16 день су́рмлення й окрику проти укрı́плених міст
та проти високих міськи́х заборо́лів.
17 І бу́ду чинити Я у́тиск люди́ні,
і бу́дуть ходити вони, як сліпı́,
бо згріши́ли вони проти Го́спода.
І ви́ллється кров їхня, немов той пісок,
а їхнє тіло, — як гній.
18 Спасти́ їх не зможе
в день гніву Господнього
ні їхнє срібло́, ані золото їхнє, —
і огнем Його за́здрощів
буде поїджена ціла земля́,
бо скı́нчення тільки приспı́шене зробить
зо всіми мешка́нцями кра́ю цього́.