Дії апостолів
18 Після того Павло покинув Афіни і прийшов у Кори́нф. 2 Там він зустрів одного юдея, на ім’я Аки́ла,+ і його дружину Приски́ллу. Аки́ла був родом з По́нту і недавно прибув з Італії, бо Клавдій наказав усім юдеям покинути Рим. Тож Павло пішов до них, 3 і оскільки він мав таке ж ремесло, як і вони,— виготовляв намети,— то зупинився в їхньому домі та працював разом з ними.+ 4 По суботах Павло виголошував промову* в синагозі+ та переконував юдеїв і греків.
5 Коли з Македонії прибули Си́ла+ і Тимофій,+ Павло із за́палом віддався проповідуванню Божого слова: він свідчив юдеям і доводив, що Ісус — це Христос.+ 6 Але оскільки ті й далі противились йому і зневажливо про нього говорили, він обтрусив свій одяг+ та сказав: «Нехай кров ваша буде на ваших головах.+ Я чистий+ і тепер піду до людей з інших народів».+ 7 Тож Павло пішов звідти* у дім одного богобоязливого чоловіка, Ти́ція Ю́ста, який жив поруч із синагогою. 8 Проте Крисп,+ начальник синагоги, і його домашні повірили в Господа. Повірило і охрестилось також багато коринфя́н, які слухали цю звістку. 9 А Господь вночі сказав Павлові у видінні: «Не бійся. Говори і не вмовкай, 10 бо я з тобою.+ Ніхто не нападе на тебе і не заподіє тобі шкоди, тому що в цьому місті я маю багато людей». 11 І він залишався там рік і шість місяців, навчаючи коринфя́н Божого слова.
12 Коли в Аха́йї проконсулом* був Галліо́н, юдеї зібралися разом проти Павла, схопили його і повели до судового місця, 13 кажучи: «Цей чоловік переконує людей, що Богу треба поклонятись інакше, ніж говориться в законі». 14 Павло не встиг і слова сказати, як Галліо́н звернувся до юдеїв: «Послухайте, юдеї! Якби дійсно трапилось щось недобре чи якийсь важкий злочин, то я мав би причину вас вислухати. 15 Але якщо це лише суперечки про слова́, імена і про ваш закон,+ то вирішуйте самі. Я не хочу бути суддею в таких питаннях». 16 Сказавши це, він прогнав їх геть від судового місця. 17 Тож усі вони накинулися на Состе́на,+ начальника синагоги, і почали бити його перед судовим місцем, але Галліо́н не втручався.
18 Павло пробув там ще досить багато днів, потім попрощався з братами і відплив разом з Приски́ллою та Аки́лою до Сирії. В Кенхре́ї+ він підстриг волосся на голові, бо дав обітницю. 19 Прибувши в Ефе́с, він їх залишив та пішов у синагогу і там вів розмови з юдеями, наводячи їм потрібні докази.+ 20 І, хоча вони впрошували його побути довше, він не погодився, 21 а попрощався з ними і сказав: «Якщо на це буде воля Єгови*, я повернусь до вас». З Ефе́са він поплив 22 до Кеса́рії. Потім він пішов* привітатися зі збором, а тоді попрямував до Антіо́хії.+
23 Пробувши там якийсь час, Павло знову вирушив у дорогу і, переходячи землями Гала́тії та Фри́гії,+ відвідував різні міста і зміцнював усіх учнів.+
24 А до Ефе́са прийшов один юдей, на ім’я Аполло́с,+ родом з Александрії. Цей чоловік був красномовний і добре знав Писання. 25 Він був навчений* про дорогу Єгови* і, палаючи духом, точно говорив та навчав про Ісуса, хоча знав лише про хрещення, яке проповідував Іван. 26 Тож Аполло́с почав сміливо говорити в синагозі. Коли Приски́лла та Аки́ла+ почули його, то взяли до себе і точніше розповіли йому про Божу дорогу. 27 Оскільки ж він захотів піти до Аха́йї, брати написали учням і заохотили їх привітно його прийняти. Прибувши туди, він дуже допоміг тим, хто повірив завдяки Божій незаслуженій доброті, 28 бо з великим за́палом у присутності інших переконливо доводив, що юдеї помиляються, і показував з Писань, що Ісус — це Христос.+