Євангеліє від Івана
16 Я розповів усе це, щоб ви не спіткнулися. 2 Вас відлучать від синагоги.+ І надходить година, коли кожен, хто вбиватиме вас,+ буде думати, що так служить Богу. 3 Люди чинитимуть так тому, що не пізнали ні Батька, ні мене.+ 4 Кажу вам це, щоб, коли ця година надійде, ви пригадали, що я говорив вам про все це.+
Я не казав вам цього спочатку, бо ще був з вами. 5 Тепер же я йду до того, хто мене послав,+ і ніхто з вас не запитує мене: “Куди ти йдеш?” 6 Через те що я це розповів, ваші серця сповнилися смутком.+ 7 Але правду кажу: я йду задля вашого ж добра. Бо, якщо я не піду, помічник+ до вас не прийде, а якщо піду, то пошлю його до вас. 8 І коли він прийде, то дасть світові переконливе свідчення про гріх, праведність і суд: 9 найперше про гріх,+ тому що в мене не вірять;+ 10 потім про праведність, бо я йду до Батька і ви більше мене не побачите; 11 а потім про суд, оскільки правитель цього світу вже засуджений.+
12 Я ще стільки всього маю сказати вам, але тепер для вас цього буде забагато.+ 13 Але коли прийде він — дух правди,+ він керуватиме вами, допомагаючи повністю зрозуміти правду, бо говоритиме не від себе; він говоритиме те, що чує, і сповістить вам усе, що станеться.+ 14 Він прославить мене+ і передасть вам ті слова, які почує від мене.+ 15 Усе, що має Батько,— моє.+ Саме тому я сказав, що помічник передасть вам ті слова, які почує від мене. 16 Ще трохи — і ви мене вже не побачите,+ а потім пройде ще трохи часу — і побачите мене знову».
17 Тоді декотрі учні почали говорити один одному: «Що означають його слова: “Ще трохи — і ви мене не побачите, а потім пройде ще трохи часу — і побачите мене знову”, а також: “Бо я йду до Батька”?» 18 Вони казали: «Що означає “ще трохи”? Про що він говорить?» 19 Ісус же знав, що вони хочуть розпитати його, тому сказав: «Ви запитуєте один одного, бо я сказав: “Ще трохи — і ви мене не побачите, а потім пройде ще трохи часу — і побачите мене знову”? 20 Щиру правду кажу вам: ви будете плакати й голосити,+ а світ буде радіти. Ви будете сумувати, але ваш смуток обернеться в радість.+ 21 Жінка, коли народжує, зазнає́ болю*, бо прийшов її час. Та коли вона народить дитя, то вже не пам’ятає свого болю*, бо радіє, що на світ з’явилась людина. 22 Так само й ви: тепер сумуєте, але я знову побачуся з вами, і тоді ваші серця сповняться радістю.+ І вашої радості не відбере ніхто. 23 У той день ви ні про що не будете мене розпитувати. Щиру правду кажу вам: якщо ви чогось попросите в Батька+ у моє ім’я, він дасть вам.+ 24 До цього часу ви нічого не просили в моє ім’я. Тож просіть — і отримаєте, щоб відчути радість сповна.
25 Коли я говорив з вами про це, то використовував порівняння. Але надходить година, коли я порівняння використовувати вже не буду, а розповім вам про Батька прямо. 26 Того дня ви будете звертатись до Батька з проханнями в моє ім’я. Я не кажу, що проситиму за вас. 27 Адже він сам любить* вас, оскільки ви любите мене+ й вірите, що я посланий Богом.+ 28 Я прийшов у світ як посланець від Батька. Тепер же я світ покидаю і повертаюсь до Батька».+
29 На це його учні сказали: «Ти вже говориш прямо, без жодних порівнянь. 30 Тепер ми знаємо, що тобі відомо все і немає потреби тебе про щось розпитувати. Тому ми й віримо, що ти прийшов від Бога». 31 Ісус же промовив: «Тепер ви вірите? 32 Ось надходить година і вже надійшла, коли всі ви розбіжитеся по своїх домах, а мене залишите самого.+ Проте я не один, бо зі мною Батько.+ 33 Я розповів вам усе це, щоб завдяки мені ви мали мир.+ У світі ви зазнаватимете лиха,+ але будьте відважні: я світ переміг!»+