Євангеліє від Івана
8 12 Після того Ісус знову звернувся до народу: «Я світло для світу.+ Хто йде за мною, той ніколи не ходитиме в темряві, а матиме світло,+ яке веде до життя». 13 Тоді фарисеї сказали: «Ти свідчиш сам про себе, тому твоє свідчення неправдиве». 14 На це Ісус промовив: «Хоча я свідчу сам про себе, моє свідчення правдиве, бо я знаю, звідки прийшов і куди йду.+ Ви ж не знаєте, ані звідки я прийшов, ані куди йду. 15 Ви судите за зовнішністю*,+ я ж взагалі нікого не суджу, 16 а якщо і суджу, то мій суд правдивий, оскільки я роблю це не сам: зі мною Батько, який мене послав.+ 17 Крім того, у вашому ж Законі написано: “Свідчення двох осіб правдиве”.+ 18 Отже, про себе свідчу я сам, а також мій Батько, який мене послав».+ 19 Тоді вони запитали Ісуса: «Де ж твій Батько?» Ісус відповів: «Ви не знаєте ні мене, ні мого Батька.+ Якби ви знали мене, то знали б і мого Батька».+ 20 Усе це він говорив у скарбниці,+ коли навчав народ у храмі. Однак ніхто його так і не схопив, бо його година ще не прийшла.+
21 Тож він знову промовив: «Я відходжу, і ви будете шукати мене, але все одно помрете у своєму гріху.+ І, куди я йду, ви прийти не зможете».+ 22 Тоді юдеї почали говорити: «Він що, збирається себе вбити? Чому він каже: “Куди я йду, ви прийти не зможете”?» 23 Ісус же продовжував: «Ви знизу, а я згори.+ Ви з цього світу, я ж не з цього світу. 24 Тому я і сказав вам, що ви помрете у своїх гріхах. Бо коли не повірите, що я — той, хто мав прийти, то помрете у своїх гріхах». 25 Тоді вони запитали його: «Хто ж ти такий?» Ісус відповів їм: «Навіщо я взагалі з вами розмовляю? 26 Я маю багато чого розповісти про вас і багато чого розсудити. Той же, хто мене послав, говорить правду, і я виявляю світові лише те, що чув від нього».+ 27 Однак вони так і не зрозуміли, що він говорив про Батька. 28 Тож Ісус сказав: «Коли ви піднесете Сина людського,+ то зрозумієте, що це я+ і що я нічого не роблю від себе,+ а говорю все так, як навчив мене Батько. 29 І той, хто мене послав, постійно зі мною: він не покинув мене, бо я завжди роблю те, що йому до вподоби».+ 30 Почувши це, багато людей повірило в нього.
31 Тоді Ісус звернувся до юдеїв, які йому повірили: «Якщо ви перебуваєте в моєму слові, то ви справді мої учні. 32 Ви пізна́єте правду,+ і правда зробить вас вільними».+ 33 На це вони сказали: «Ми Авраамові потомки* і ніколи не були чиїмись рабами. Чому ж ти кажеш: “Станете вільними”?» 34 А Ісус відповів: «Щиру правду кажу вам: кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха.+ 35 До того ж раб залишається в домі не назавжди, а син — назавжди. 36 Отже, якщо Син вас визволить, то ви будете справді вільними. 37 Я знаю, що ви Авраамові нащадки. І все-таки ви хочете мене вбити, оскільки не приймаєте мого слова. 38 Я розповідаю про те, що бачив, коли був зі своїм Батьком,+ ви ж робите те, що чули від свого батька». 39 На це вони сказали: «Наш батько — Авраам». Ісус же промовив: «Якби ви були Авраамовими дітьми,+ то робили б те саме, що робив Авраам. 40 Ви ж намагаєтесь мене вбити, хоча я розповів вам правду, яку почув від Бога.+ Авраам такого не робив. 41 А ви чините так само, як ваш батько». Вони сказали: «Ми не народилися від розпусти, в нас один Батько — Бог».
42 Далі Ісус промовив: «Якби вашим Батьком був Бог, ви любили б мене,+ адже я прийшов від Бога і зараз є тут. І прийшов я не від себе: мене послав він.+ 43 Чому ж ви не розумієте, про що я говорю? Бо ви не можете слухати* моїх слів. 44 Ваш батько — Диявол, і ви хочете виконувати бажання свого батька.+ Він був убивцею ще від початку+ і в правді не встояв, бо правди в ньому немає. Коли він говорить брехню, це природно для нього, тому що він брехун і батько брехні.+ 45 А оскільки я кажу вам правду, ви мені не вірите. 46 Хто з вас доведе, що я винний у гріху?+ Якщо я говорю правду, чому ж ви мені не вірите? 47 Хто від Бога, той слухає Божих слів,+ а оскільки ви не від Бога, тому і не слухаєте».+
48 Почувши це, юдеї сказали йому: «Хіба ми помиляємось, коли кажемо, що ти самаря́нин+ і маєш демона?»+ 49 На це Ісус промовив: «Немає в мені демона. Я шаную Батька, але ви мене зневажаєте. 50 І я не шукаю слави для себе,+ однак є той, хто її шукає, і саме він є суддею. 51 Щиру правду кажу вам: хто слухається мого слова, той ніколи не побачить смерті».+ 52 Тоді юдеї сказали: «Тепер ми точно знаємо, що ти маєш демона. Авраам помер, і пророки померли, а ти кажеш: “Хто слухається мого слова, той ніколи не скуштує смерті”. 53 Невже ти більший від нашого батька Авраама, який помер? І пророки померли. За кого ж ти себе вважаєш?» 54 Ісус відповів: «Якщо я сам себе прославляю, ця слава нічого не варта. Мене прославляє мій Батько+ — той, кого ви називаєте своїм Богом. 55 Ви його не пізнали, але я його знаю.+ Якби я сказав, що не знаю його, то був би таким же брехуном, як ви. Але я його знаю і слухаюсь його сло́ва. 56 Ваш батько Авраам дуже тішився надією, що побачить мій день. І він його побачив та зрадів».+ 57 Тоді юдеї вигукнули: «Ти й 50 років не маєш і вже бачив Авраама?» 58 Ісус відповів: «Щиру правду кажу вам: я був ще до того, як з’явився Авраам».+ 59 Після цього вони взяли каміння, щоб закидати Ісуса, але він сховався і потім вийшов з храму.