Перший лист до коринфян
9 Хіба я не вільний? Хіба я не апостол?+ Хіба я не бачив Ісуса, нашого Господа?+ Хіба ви не плід праці, яку я виконую для Господа? 2 Навіть якщо для інших я не апостол, то для вас, звичайно ж, апостол! Бо ви — печатка, яка підтверджує, що я справді апостол для Господа.+
3 Тим, хто мене судить, скажу на свій захист таке: 4 хіба ми не маємо права* їсти й пити? 5 Хіба не маємо права брати з собою віруючу дружину,+ як це робить решта апостолів, а також брати́ Господа+ й Ки́фа?+ 6 І чи тільки Варна́ва+ і я не маємо права не заробляти собі на життя? 7 Хто служить у війську за власний рахунок? Хто садить виноградник і не їсть його плодів?+ Або хто пасе отару і не п’є молока, яке вона дає?
8 Чи я говорю, дивлячись на це з людського погляду? Але хіба Закон не говорить так само? 9 Бо в Законі Мойсея написано: «Не зав’язуй рота бику, коли він молотить зерно».+ Хіба це про биків піклується Бог? 10 Чи він все-таки говорить це задля нас? Так, це було написано задля нашого добра, бо і орач, і молотник повинні працювати з надією, що отримають свою частку.
11 Ми посіяли серед вас духовне, то хіба буде несправедливо, якщо пожнемо від вас матеріальне?+ 12 Якщо інші мають право використовувати вас, хіба ми не маємо на це ще більшого права? Але ми не скористалися цим правом*,+ натомість усе зносимо, аби не створити жодних перешкод у поширенні доброї новини про Христа.+ 13 Хіба ви не знаєте, що чоловіки, які виконують священні обов’язки, їдять те, що належить храму, а ті, хто постійно служить при жертовнику, мають частку із жертовника?+ 14 Тому Господь наказував, аби ті, хто звіщає добру новину, за рахунок неї і жили.+
15 Проте я жодного разу цим не скористався.+ І я написав вам не для того, щоб зробити це тепер, бо мені було б ліпше померти, ніж... Ніхто не забере в мене підстави для того, щоб хвалитися!+ 16 Якщо ж я проголошую добру новину, це не причина хвалитися, це мій обов’язок.+ І горе мені, якщо я не проголошую доброї новини!+ 17 Якщо я роблю це добровільно, то маю нагороду, і навіть якщо проти власної волі, то так чи інакше мені доручено обов’язки управителя.+ 18 Тож у чому моя нагорода? У тому, що я можу звіщати добру новину безплатно, не зловживаючи владою*, яку маю як проповідник доброї новини.
19 Бо, хоча я ні від кого не залежу, я став рабом для всіх, щоб придбати якомога більше людей. 20 Для юдеїв я став юдеєм, щоб придбати юдеїв,+ для тих, хто під законом,— тим, хто під законом (хоча сам я не під законом), щоб придбати і їх.+ 21 Для людей без закону я став тим, хто без закону+ (хоча я не живу без закону Бога, оскільки перебуваю під законом Христа),+ щоб придбати тих, хто без закону. 22 Для слабих я став слабим, щоб придбати слабих.+ Я став усім для усіляких людей, щоб всіма можливими способами врятувати хоча б декотрих. 23 Але роблю все це задля доброї новини, щоб ділитися нею з іншими.+
24 Хіба ви не знаєте, що в забігу біжать усі учасники, але нагороду отримує лише один? Тож біжіть так, щоб отримати нагороду.+ 25 Кожен учасник змагань у всьому виявляє самовладання. Однак він робить це, щоб отримати вінок тлінний,+ а ми — нетлінний.+ 26 Тому я біжу не так, ніби не маю мети,+ і скеровую удари не так, ніби б’ю повітря.+ 27 Але я бичую своє тіло+ і поневолюю його, немов раба, щоб, проповідуючи іншим, самому часом не втратити схвалення*.