Псалми
КНИГА ТРЕТЯ
(Псалми 73—89)
Пісня Аса́фа.+
73 Бог і справді добрий до Ізра́їля, до тих, у кого чисте серце.+
2 А я... ноги мої мало не зійшли з правильного шляху,
стопи мої мало не посковзнулися,+
3 бо позаздрив я пихатим людям*,
коли побачив, як спокійно живеться неправедним.+
8 Вони глузують і говорять лихе,+
зухвало погрожують утиском,+
9 говорять так, нібито вони високо в небі,
язик їхній чванливо походжає по землі.
10 Тому Божий народ звертає до них
і п’є воду повною чашею.
11 Вони кажуть: «Хіба Бог знає?+
Хіба відомо про це Всевишньому?»
16 Я намагався це збагнути,
але мені було важко,
17 поки я не прийшов у величну Божу святиню
і поки не зрозумів, що чекає неправедних.
19 О, як несподівано вони будуть знищені!+
Як же раптово їх не стане, коли на них спаде страшний кінець!
20 Подібно як після пробудження забувають побачений сон,
так і ти, Єгово, коли встанеш, відкинеш їх*.
22 Я був нерозсудливим і нічого не розумів,
в очах твоїх став наче бездумна тварина.
25 Хто в мене є на небесах?
Поки в мене є ти, я не хочу більше нічого на землі.+
27 Справді, ті, хто далекий від тебе, загинуть,
28 А мені приємно наближатись до Бога.+
Я зробив Всевладного Господа Єгову своїм сховком,
щоб звіщати про всі його діла.+