Дії апостолів
24 Через п’ять днів прибув первосвященик Ана́ній+ разом з декотрими старійшинами та оратором, на ім’я Терту́лл, і вони виклали намісникові свою справу проти Павла.+ 2 Коли покликали Терту́лла, він почав звинувачувати Павла перед Феліксом і сказав:
«Ти приніс нам великий мир, і завдяки твоїй далекоглядності серед цього народу відбуваються великі зміни. 3 І ми завжди і всюди з величезною вдячністю визнаємо це, Високошановний Феліксе. 4 Але щоб не забирати в тебе багато часу, благаю, вияви ласку і коротко вислухай нас. 5 Ми побачили, що цей чоловік паразит+ і по всій населеній землі закликає юдеїв до заколоту+ та є ватажком* секти назаря́н.+ 6 Крім того, він намагався осквернити храм, але ми його схопили.+ 7 —— 8 І коли ти допитаєш його, то сам довідаєшся про все, в чому ми його звинувачуємо».
9 До цих нападок приєднались також юдеї, стверджуючи, що саме так все і було. 10 Тоді намісник, кивнувши головою, дозволив Павлові говорити, і той промовив:
«Я добре знаю, що ти багато років був для цього народу суддею, тому охоче виступлю на свій захист.+ 11 Ти можеш сам пересвідчитися, що, відколи я пішов поклонятися Богові до Єрусалима, минуло не більше ніж 12 днів.+ 12 І ніхто не бачив, щоб я сперечався з кимось у храмі або зчиняв колотнечу серед людей — чи в синагогах, чи в місті. 13 Вони не можуть підтвердити доказами те, у чому мене звинувачують. 14 Але визнаю́ перед тобою, що я дотримуюсь вчення, яке ці люди називають сектантським, і так служу Богу своїх прабатьків,+ вірячи всьому, що написано в Законі і Пророках.+ 15 До того ж, так само як і вони, я покладаю надію на Бога, що буде воскресіння+ праведних і неправедних.+ 16 Тому я постійно роблю все, що в моїх силах, аби мати чисте* сумління перед Богом і людьми.+ 17 Тож після багатьох років я прийшов, щоб передати своєму народу пожертви,+ а також скласти приношення. 18 Коли я саме цим займався і, пройшовши обряд очищення, перебував у храмі,+ вони знайшли мене. Проте я не збирав юрби і не зчиняв заворушень. Але там були деякі юдеї з провінції Азія;+ 19 це вони мали б стати перед тобою і звинувачувати мене, якщо в них є щось проти мене.+ 20 Або нехай ці люди самі розкажуть, що́ поганого вони знайшли в мені, коли я був перед Синедріо́ном, 21 крім того єдиного, що, стоячи серед них, я вигукнув: “За воскресіння мертвих мене судять сьогодні перед вами!”»+
22 Але оскільки Фелікс був досить добре обізнаний з цією Дорогою,+ він відклав справу, кажучи: «Як тільки прийде воєначальник Лı́сій, я винесу рішення щодо вашої справи». 23 І він наказав сотникові тримати Павла під арештом, але дати йому певну свободу і не забороняти знайомим дбати про його потреби.
24 Через кілька днів Фелікс прибув зі своєю дружиною Друзı́ллою, яка була юдейкою, і послав за Павлом, бо хотів послухати, що́ той розповідатиме про віру в Христа Ісуса.+ 25 Але оскільки Павло говорив про праведність, самовладання і прийдешній суд,+ Фелікс злякався та сказав: «Поки що можеш іти, а при нагоді я покличу тебе». 26 Сам же він сподівався, що Павло дасть йому грошей. І тому він чимраз частіше кликав його та розмовляв з ним. 27 Через два роки наступником Фелікса став По́рцій Фест. А Фелікс, прагнучи догодити юдеям,+ залишив Павла під арештом.