Євреїв

11 Віра — це обґрунтоване сподівання того, на що надіються, чіткий вияв речей реальних, хоча й невидимих. 2 Саме завдяки їй люди в давні часи отримали про себе свідчення.

3 Завдяки вірі ми усвідомлюємо, що системи упорядковані словом Бога, так що видиме виникло з невидимого.

4 Завдяки вірі Авель приніс Богові ціннішу жертву, ніж Каїн. Завдяки цій же вірі йому було дано свідчення, що він праведний, коли Бог засвідчив про його дари; і завдяки вірі він, хоча й помер, усе ще говорить.

5 Завдяки вірі Енох був перенесений, щоб не бачити смерті, і ніде його не могли знайти, оскільки Бог переніс його; до перенесення ж він отримав свідчення, що догодив Богові. 6 По суті, без віри неможливо догодити Богові, бо той, хто наближається до нього, повинен вірити, що він існує, а також винагороджує тих, хто його наполегливо шукає.

7 Завдяки вірі Ной, отримавши попередження від Бога про те, чого ще ніхто не бачив, виявив побожний страх і збудував ковчег для порятунку своїх домашніх. Вірою він засудив світ і став спадкоємцем праведності, яку приносить віра.

8 Завдяки вірі Авраам, коли був покликаний, послухався й вирушив до місця, котре мав отримати в спадщину; і він вийшов, хоча й не знав, куди йде. 9 Завдяки вірі він жив приходьком в обіцяній землі, як у чужій. Він разом з Ісаком та Яковом, спадкоємцями тієї самої обітниці, мешкав у наметах, 10 бо чекав міста зі справжньою основою, будівничий і сотворитель якого — Бог.

11 Завдяки такій же вірі Сарра, хоча була вже далеко не в тому віці, щоб народжувати, отримала силу зачати нащадка, оскільки вважала вірним того, хто обіцяв. 12 Отже, від одного чоловіка, причому майже мертвого, народилося стільки дітей, як зірок на небі, як піщинок на березі моря, що їх не злічити.

13 Усі ті люди повмирали, зберігши віру, хоча й не дочекалися сповнення обітниць, а лише здалека побачили й прийняли їх. Вони прилюдно визнавали, що є чужинцями і тимчасовими жителями в землі свого перебування. 14 Бо ті, хто так говорить, показують, що прагнуть бути в місці, яке стане їхньою власною домівкою. 15 І якби вони постійно згадували місце, звідки вийшли, то мали б можливість повернутися. 16 Але вони прагнуть замешкати в ліпшому місці — пов’язаному з небом. І Бог не соромиться називатися їхнім Богом, він навіть приготував їм місто.

17 Завдяки вірі Авраам, коли був випробовуваний, мало не приніс у жертву Ісака. Цей чоловік, який охоче прийняв обітниці, збирався скласти в жертву єдинородного сина, 18 хоча свого часу йому було сказано: «Через Ісака прийде той, хто назветься «твоїм нащадком». 19 Однак він вважав, що Бог спроможний навіть воскресити Ісака з мертвих; тож йому було повернено сина з рук смерті, що послужило прикладом.

20 Ісак так само завдяки вірі поблагословив Якова й Ісава, говорячи про те, що мало настати.

21 Завдяки вірі Яків перед смертю поблагословив обох синів Йосипа і поклонився, спираючись на кінець своєї палиці.

22 Завдяки вірі Йосип наприкінці своїх днів згадав про вихід синів Ізраїля і дав розпорядження стосовно своїх кісток.

23 Завдяки вірі батьки Мойсея, не злякавшись царського наказу, переховували його три місяці після народження, оскільки бачили, що дитя дуже гарне. 24 Завдяки вірі Мойсей, коли виріс, відмовився називатись сином фараонової дочки: 25 він хотів радше зазнавати знущань з Божим народом, ніж отримувати тимчасове задоволення від гріха. 26 Для нього Христова ганьба була більшим багатством, ніж скарби Єгипту, тому що він пильно дивився на винагороду. 27 Завдяки вірі він покинув Єгипет, але не зі страху перед гнівом царя, адже залишався стійким, поводячись так, начебто бачив Невидимого. 28 Завдяки вірі він відзначив Пасху та оббризкав кров’ю одвірки, аби нищитель не торкнувся первонароджених серед Божого народу.

29 Завдяки вірі народ перейшов Червоне море, немовби суходолом, а коли на це наважилися єгиптяни, їх поглинули води.

30 Завдяки вірі впали мури Єрихона, після того як ізраїльтяни сім днів поспіль обходили їх довкола. 31 Завдяки вірі повія Рахав не загинула з тими, хто виявляв непослух, бо миролюбно прийняла розвідників.

32 Що ж до цього додати? Мені просто не вистачило б часу, якби я почав розповідати про Гедео́на, Бара́ка, Самсо́на, Їфта́ха, Давида, а також про Самуїла та інших пророків, 33 котрі вірою здобували перемогу над царствами, обстоювали праведність, отримували обітниці, закривали пащі левам, 34 витримували силу вогню, рятувались од вістря меча; вони, будучи ослабленими, одержували велику силу, ставали хоробрими на війні, розбивали війська чужинців. 35 Жінки завдяки воскресінню отримували своїх померлих. Інші чоловіки зазнавали катувань, бо не погоджувались, щоб їх визволили, заплативши за них якийсь викуп: вони воліли мати ліпше воскресіння. 36 Ще іншим довелося зносити випробування, коли з них глузували і бичували їх, а навіть заковували в кайдани та кидали у в’язниці. 37 Їх каменували, допитували, перепилювали; вони гинули від меча, блукали в овечих і козячих шкурах, зносячи нужду, лихо і знущання. 38 При всьому цьому світ не був гідний їх. Вони поневірялися по пустелях, горах, печерах і гротах.

39 Та всі вони, хоча й отримали завдяки вірі свідчення про себе, не дочекалися сповнення обітниці, 40 оскільки Бог передбачив дати нам щось ліпше, аби вони не стали досконалими раніше за нас*.