Євангеліє від Івана
18 Сказавши це, Ісус разом з учнями пішов у сад,+ який був на другому боці долини Кедро́н.+ 2 А Юда, його зрадник,+ теж знав це місце, тому що Ісус часто зустрічався там зі своїми учнями. 3 Тож Юда привів загін воїнів, а також варту, яку попросив у старших священиків та фарисеїв, і всі вони прийшли туди зі смолоскипами, світильниками і зброєю.+ 4 Тоді Ісус, знаючи все, що з ним мало статися, вийшов і запитав: «Кого ви шукаєте?» 5 Вони відповіли: «Ісуса назаря́нина».+ Тоді він сказав: «Це я». А його зрадник, Юда, стояв з ними.+
6 Коли Ісус сказав їм: «Це я», вони відсахнулись і впали на землю.+ 7 Він запитав їх ще раз: «Кого ви шукаєте?» — «Ісуса назаря́нина»,— відповіли вони. 8 А Ісус промовив: «Я ж сказав вам, що це я. І якщо ви шукаєте мене, то відпустіть інших». 9 Це сталося, щоб виконались його слова: «З усіх, кого ти мені дав, я не втратив жодного».+
10 Тоді Си́мон Петро вихопив меча і, вдаривши ним, відсік праве вухо рабові первосвященика,+ а звали цього раба Малх. 11 Проте Ісус сказав Петрові: «Вклади меч у піхви.+ Невже я не вип’ю чаші, яку дав мені Батько?»+
12 Після цього воїни, воєначальник та юдейська варта схопили* Ісуса і зв’язали його. 13 Спочатку його повели до А́нни, бо він був тестем Кайя́фи,+ який того року був первосвящеником.+ 14 Це той самий Кайя́фа, який порадив юдеям, що для них буде ліпше, коли одна людина помре за народ.+
15 А Си́мон Петро та ще один учень пішли за Ісусом.+ І оскільки той учень був знайомий з первосвящеником, то зміг увійти з Ісусом у двір первосвященика. 16 Петро ж туди не зайшов, а залишився при воротах*. Тоді той учень, якого знав первосвященик, вийшов, порозмовляв з дівчиною, що служила при воротах, і ввів Петра у двір. 17 А дівчина запитала Петра: «Хіба ти не один з учнів того чоловіка?» Він відповів: «Ні».+ 18 Тим часом раби і варта розвели вогнище й стояли довкола нього та грілись, тому що було холодно. Петро теж стояв і грівся з ними.
19 Тож старший священик почав розпитувати Ісуса про його учнів та його вчення. 20 У відповідь Ісус сказав: «Я промовляв до світу відкрито і завжди навчав у синагозі та в храмі,+ де збираються всі юдеї. Я нічого не казав потай. 21 Чому ж ти розпитуєш мене? Запитай тих, хто чув мої слова. Вони знають, що́ я казав». 22 Коли Ісус сказав це, один з охоронців, який стояв поряд, ударив його по щоці+ і запитав: «Оце так ти відповідаєш старшому священику?» 23 Ісус же промовив йому: «Якщо я сказав щось неправильно, то засвідчи, що са́ме, коли ж правильно, то чому мене б’єш?» 24 Після цього А́нна відіслав його зв’язаним до первосвященика Кайя́фи.+
25 А Си́мон Петро стояв і грівся. Тоді його запитали: «Хіба й ти не його учень?» — «Ні»,— заперечив він.+ 26 Та один з рабів первосвященика, родич того, кому Петро відсік вухо,+ сказав: «Хіба не тебе я бачив з ним у саду?» 27 Однак Петро знову заперечив це, і в ту ж мить заспівав півень.+
28 Потім Ісуса повели від Кайя́фи до намісницької резиденції.+ Тим часом настав ранок. А ті, хто привів Ісуса, не ввійшли з ним у резиденцію, щоб не опоганитися,+ бо мали спожити пасхальну їжу. 29 Отже, Пилат вийшов до них і запитав: «У чому ви звинувачуєте цього чоловіка?» 30 Вони ж відповіли: «Якби він не був злочинцем*, ми б не видали його тобі». 31 Тож Пилат сказав: «Забирайте його і самі судіть за вашим законом».+ Але юдеї відповіли: «За законом ми нікого не можемо вбити».+ 32 Це сталося, щоб виконались Ісусові слова про те, якою смертю він має померти.+
33 Тоді Пилат знову ввійшов у намісницьку резиденцію, покликав Ісуса й запитав: «Ти Цар юдейський?»+ 34 Ісус відповів: «У тебе самого виникло таке запитання? Чи, може, ти почув про мене від інших?» 35 А Пилат сказав: «Хіба я юдей? Мені тебе видав твій же народ і старші священики. Що ж ти зробив?» 36 На це Ісус промовив:+ «Моє Царство не належить до цього світу.+ Якби моє Царство належало до світу, мої слуги боролися б, щоб я не був виданий юдеям.+ Але моє Царство не звідси». 37 Тоді Пилат запитав: «Так ти цар?» Ісус відповів: «Ти сам кажеш, що я цар.+ Я для того народився і прийшов у світ, щоб свідчити про правду.+ І кожен, хто стоїть на боці правди, слухається мого голосу».+ 38 А Пилат запитав: «Що таке правда?»
Сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і промовив: «Я не бачу за ним жодної вини.+ 39 Крім того, за вашим звичаєм я маю на Пасху звільнити для вас якусь людину.+ Хочете, звільню для вас юдейського Царя?» 40 Вони знову почали кричати: «Не його, а Вара́вву!» Вара́вва ж був грабіжником.+