Римлян
12 З огляду на Боже співчуття, благаю вас, брати: віддайте свої тіла на жертву живу, святу і приємну Богові, віддано служачи* йому своїм розумом. 2 Перестаньте пристосовуватись до системи, в якій живете. Натомість перемінюйтеся — обновлюйте свій розум, щоб особисто переконатися, в чому полягає добра, приємна й досконала Божа воля.
3 Оскільки мені було виявлено незаслужену доброту, звертаюсь до кожного з вас: не думайте про себе більше, ніж належить, а думайте так, щоб це свідчило про вашу розважність,— залежно від віри, якою Бог наділив кожного з вас. 4 Наше тіло має багато частин, та не всі вони виконують ту саму роль. 5 Подібно й ми: хоча нас багато, але є одним тілом, яке перебуває в єдності з Христом. Проте окремо ми — частини тіла, котрі належать одні одним. 6 Тому завдяки незаслуженій доброті ми отримали різні дари. Отже, якщо хтось має дар пророкувати, хай пророкує згідно з вірою, котрою наділений. 7 Якщо має дар служити, хай служить, якщо дар навчати, хай навчає, 8 якщо настійно заохочувати, хай цим і займається, якщо давати, хай робить це щедро, якщо головувати, хай головує зі справжньою ревністю, якщо виявляти милосердя, хай робить це з радістю.
9 Нехай любов ваша буде нелицемірною. Відчувайте огиду до зла, горніться до добра. 10 Виявляючи братерську любов, майте ніжні почуття одні до одних. Випереджуйте одні одних пошаною. 11 У праці не лінуйтеся. Духом палайте. Служіть Єгові як раби. 12 Тіштесь надією. У час лиха будьте стійкими. Перебувайте в молитві. 13 Діліться зі святими відповідно до потреб, які у них виникають. Будьте гостинні. 14 Благословляйте тих, хто вас переслідує, благословляйте, а не проклинайте. 15 Радійте з тими, хто радіє, і плачте з тими, хто плаче. 16 Думайте про інших так само, як про себе. Не виношуйте зверхніх думок, а керуйтесь скромністю. Не ставайте мудрими у власних очах.
17 Нікому не віддавайте злом за зло. Робіть те, що всі люди вважають добром. 18 Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, будьте в мирі з усіма людьми. 19 Любі, не мстіться самі за себе, а дайте місце гніву Божому, бо написано: «Помста моя, я відплачу»,— говорить Єгова». 20 Тож «якщо твій ворог голодний, нагодуй його, а якщо спраглий, дай напитися. Адже так ти згортатимеш йому на голову розжарене вугілля». 21 Не дозволяй злу перемогти тебе, а завжди перемагай зло добром.