Євангеліє від Луки
13 У той час дехто з присутніх розповів йому про те, що сталося з галілея́нами: як Пилат змішав їхню кров з кров’ю їхніх жертв. 2 На це Ісус сказав: «Думаєте, що ті галілея́ни постраждали тому, що були більшими грішниками, ніж інші галілея́ни? 3 Ні. Але, кажу вам, якщо не покаєтеся, то всі ви теж загинете.+ 4 А може, думаєте, що вина тих 18, на яких впала вежа в Сілоа́мі та вбила їх, була більшою, ніж вина інших мешканців Єрусалима? 5 Ні. Але, кажу вам, якщо не покаєтеся, то всі ви теж загинете».
6 Тоді він навів їм такий приклад: «У винограднику одного чоловіка росло фігове дерево. Якось він прийшов подивитися, чи на ньому є плоди, але нічого не знайшов.+ 7 Тож він сказав виноградареві: “Ось уже три роки я приходжу до цього фігового дерева за плодами, але нічого не знаходжу. Зрубай його! Навіщо воно має даремно займати землю?”+ 8 Виноградар же відповів: “Пане, залиш його ще на один рік, а я обкопаю його та обкладу гноєм. 9 Якщо в майбутньому воно принесе плоди, то добре, а якщо ні, зрубаєш його”».+
10 Якось у суботу він навчав в одній синагозі. 11 А там була скорчена жінка, яка взагалі не могла випрямитися, бо її 18 років мучив дух немочі. 12 Побачивши її, Ісус сказав: «Жінко, ти звільнена від своєї немочі».+ 13 Тоді він поклав на неї руки, і в ту ж мить вона випрямилась та почала прославляти Бога. 14 Але начальник синагоги, обурений тим, що Ісус зцілив у суботу, промовив до натовпу: «Маєте шість днів, щоб працювати,+ тож приходьте і зціляйтеся в ці дні, а не в суботу».+ 15 Проте Господь відповів: «Лицеміри,+ хіба не відв’язує кожен з вас в суботу свого бика чи осла і не виводить зі стійла, щоб напоїти його?+ 16 Чи ж не треба було звільнити в суботній день цю Авраамову дочку, котру Сатана тримав у путах аж 18 років?» 17 Коли він сказав це, всі противники зніяковіли, а натовп почав радіти всім його славним ділам.+
18 Він же говорив далі: «До чого подібне Боже Царство і з чим його можна порівняти? 19 Воно подібне до гірчичного зернятка, яке людина взяла й посадила у своєму саду. Зернятко проросло і стало деревом, і небесні птахи звили гнізда в його вітті».+
20 Потім він сказав: «З чим іще можна порівняти Боже Царство? 21 Воно подібне до закваски, яку жінка взяла й змішала з трьома великими мірами борошна, так що заквасилося все тісто».+
22 Ідучи до Єрусалима, він переходив від міста до міста й від села до села і навчав людей.+ 23 Якось один чоловік запитав його: «Господи, це правда, що спасуться лише деякі?» Ісус відповів: 24 «З усіх сил намагайтесь увійти через вузькі двері.+ Кажу вам: багато хто захоче увійти, але не зможе. 25 Коли господар встане й замкне двері, то ви залишитесь надворі й почнете стукати, просячи: “Пане, відчини нам”,+ але він скаже вам: “Я не знаю, хто ви і звідки”.+ 26 Тоді ви промовите: “Ми їли та пили при тобі, і ти навчав на наших головних вулицях”.+ 27 Проте він знову відповість: “Я не знаю, звідки ви. Відійдіть від мене, слуги неправедності!” 28 Ви будете плакати й скреготати зубами, коли побачите, що Авраам, Ісак, Яків і всі пророки — в Божому Царстві, а вас вигнали геть.+ 29 І прийдуть люди зі сходу і заходу, з півночі і півдня та посідають за столом у Божому Царстві. 30 Деякі останні стануть першими, а перші — останніми».+
31 Тоді до нього підійшли деякі фарисеї і сказали: «Забирайся, йди звідси, бо Ірод хоче вбити тебе». 32 Ісус же відповів: «Підіть і скажіть тому лисові: “Я виганятиму демонів і зцілятиму людей сьогодні й завтра, а на третій день закінчу свою справу”. 33 Але сьогодні, завтра і післязавтра я мушу йти далі, бо неможливо, щоб пророка вбили поза Єрусалимом.+ 34 Єрусалиме, Єрусалиме, ти вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе!+ Скільки разів я хотів зібрати твоїх дітей, як квочка збирає курчат під крила свої! Але ви не захотіли.+ 35 Ось ваш дім покинутий на вас.+ Кажу вам: ви не побачите мене, аж поки не скажете: “Благословенний той, хто йде в ім’я Єгови!”»+