Євангеліє від Луки
17 Після того він сказав своїм учням: «Підстави для спотикання обов’язково з’являться. Однак горе тій людині, через яку вони з’являються!+ 2 Для неї було б ліпше, якби їй на шию повісили жорно і кинули її в море, ніж стати каменем спотикання для одного із цих малих.+ 3 Зважайте на себе. Якщо твій брат учинить гріх, докори йому,+ а якщо він покається, прости його.+ 4 Навіть якщо він сім разів на день грішить проти тебе і сім разів повертається, кажучи: “Каюсь”, прости йому».+
5 Тоді апостоли сказали Господу: «Додай нам віри».+ 6 У відповідь Господь промовив: «Якби ви мали віру хоча б з гірчичне зернятко, то сказали б цій шовковиці*: “Викорчуйся і пересадись у море!” — і вона б вас послухалась.+
7 Хто з вас, маючи раба, який оре поле чи пасе отару, скаже, коли той повернеться з поля: “Швидко ходи сюди і сідай за стіл”? 8 Хіба ви не скажете: “Приготуй щось повечеряти, вдягни фартух і прислуговуй мені, поки я не наїмся і не нап’юся, а потім можеш сам їсти й пити”? 9 Хіба пан дякує рабу за те, що той виконав доручене? 10 Так і ви, коли виконали все доручене, говоріть: “Ми нікчемні раби, бо зробили те, що повинні були зробити”».+
11 Ідучи в Єрусалим, Ісус проходив між Сама́рією та Галілеєю. 12 І, коли він входив в одне село, його побачили 10 прокажених чоловіків. Стоячи здалека,+ 13 вони почали кричати: «Ісусе, Наставнику, змилосердься над нами!» 14 Побачивши їх, він промовив: «Підіть і покажіться священикам».+ І поки вони були в дорозі, то очистились.+ 15 Коли один з них побачив, що зцілився, то повернувся, голосно прославляючи Бога. 16 Він впав до ніг Ісуса і подякував йому; а був він самаря́нином.+ 17 Тоді Ісус промовив: «Хіба не всі 10 очистились? Де ж інші 9? 18 Невже більше ніхто, крім цього чоловіка з іншого народу, не повернувся, щоб віддати Богові славу?» 19 Ісус сказав йому: «Встань і йди. Твоя віра зцілила тебе*».+
20 Якось фарисеї запитали Ісуса, коли прийде Боже Царство,+ і він їм відповів: «Боже Царство прийде не так, що всі відразу його помітять, 21 і ніхто не говоритиме: “Ось тут!” або “Там!” Кажу вам: Боже Царство є серед вас».+
22 Потім він сказав учням: «Прийде час, коли ви захочете побачити один з днів Сина людського, але не побачите.+ 23 І люди говоритимуть вам: “Дивіться туди!” або “Дивіться сюди!” Але не виходьте і не женіться за ними.+ 24 Бо, як блискавка спалахує, освітлюючи небо від одного краю до іншого, так само буде і з Сином людським+ у його день.+ 25 Але спершу він повинен зазнати багато страждань і це покоління має відкинути його.+ 26 Крім того, за днів Сина людського буде так, як було за днів Ноя:+ 27 люди їли, пили, женилися і виходили заміж аж до того дня, коли Ной увійшов у ковчег.+ І прийшов Потоп та знищив усіх.+ 28 Подібно було і за днів Лота:+ люди їли, пили, купували, продавали, садили й будували. 29 Проте в день, коли Лот вийшов із Содома, з неба полив вогняний та сірчаний дощ і знищив усіх.+ 30 Так само буде і в день виявлення Сина людського.+
31 Якщо в той день хтось буде на даху, а свої речі матиме вдома, хай не сходить за ними і, якщо хтось буде в полі, так само хай не повертається за тим, що залишив.+ 32 Пам’ятайте про Лотову дружину.+ 33 Хто намагається зберегти своє життя, той втратить його, а хто втратить своє життя, той його збереже.+ 34 Кажу вам: тієї ночі двоє лежатимуть в одному ліжку: одного буде забрано, а другого покинуто.+ 35 Дві жінки молотимуть на тих самих жорнах: одну буде забрано, а другу покинуто». 36 —— 37 Тоді вони запитали його: «Де, Господи?» Він же відповів: «Де буде тіло, туди злетяться орли».+