Євангеліє від Івана
1 На початку було Слово,+ Слово було з Богом,+ і Слово було богом.+ 2 Воно було з Богом на початку.+ 3 Усе з’явилося через нього,+ і без нього ніщо не з’явилось.
Тим, що з’явилося 4 через нього, було життя. Життя було світлом для людей*.+ 5 Світло сяє в темряві,+ і темряві його не перемогти.
6 І прийшов чоловік, Божий посланець, якого звали Іван.+ 7 Він прийшов свідчити про світло,+ щоб усілякі люди повірили через нього. 8 Сам Іван не був світлом,+ але мав свідчити про це світло.+
9 Правдиве світло, яке освітлює всіляких людей, мало невдовзі прийти у світ.+ 10 Він був у світі,+ і світ з’явився через нього,+ але світ його не знав*. 11 Він прийшов до своїх, але вони його не прийняли.+ 12 Усім же, хто його прийняв, він дав право стати Божими дітьми,+ оскільки вони вірили в його ім’я.+ 13 І народились вони не від людських батьків, не за тілесним бажанням, тобто за бажанням батьків, а за волею Бога.+
14 Отже, Слово стало тілом+ і перебувало серед нас. Ми бачили його славу — славу, яку має від батька єдинородний син.+ Він був сповнений Божої ласки і правди.+ 15 (Іван свідчив про нього, він вигукував: «Це той, про кого я говорив: “Той, хто йде за мною, випередив мене, бо існував ще до мене”».)+ 16 І, оскільки він був наділений усім цим сповна, ми сповна отримали незаслужену доброту. 17 Бо Закон був даний через Мойсея,+ а незаслужена доброта+ і правда прийшли завдяки Ісусу Христу.+ 18 Ніхто з людей ніколи не бачив Бога,+ але єдинородний бог,+ який перебуває біля Батька,+ пояснив, яким Він є.+
19 Ось яке свідчення дав Іван, коли юдеї послали з Єрусалима священиків і левітів, щоб ті запитали його: «Хто ти?»+ 20 Він не ухилився від відповіді, а відверто визнав: «Я не Христос».+ 21 Тож вони запитали: «Тоді хто ти? Ілля?»+ Він відповів: «Ні».+ — «А може, ти Пророк?»+ Він заперечив: «Ні». 22 Вони знову запитали: «Хто ж ти такий? Скажи нам, щоб ми передали твої слова людям, котрі нас послали. Що ти можеш про себе сказати?» 23 Він відповів: «Я голос того, хто вигукує в пустелі: “Вирівняйте дорогу для Єгови!”+ — як сказав пророк Ісая».+ 24 Тих людей послали фарисеї. 25 Тож вони розпитували його далі: «Якщо ти не Христос, не Ілля і не Пророк, чому ж тоді хрестиш людей?» 26 На це Іван їм відповів: «Я хрещу у воді. Серед вас є той, кого ви не знаєте, 27 і він іде за мною; я не достойний навіть розв’язати ремінця його сандалії».+ 28 Усе це відбувалось у Віфа́нії за Йорданом, де хрестив Іван.+
29 Наступного дня, коли Іван побачив, що до нього йде Ісус, він вигукнув: «Дивіться, ось Ягня+ Боже, що покінчить з гріхом+ світу!+ 30 Це той, про кого я говорив: “За мною йде чоловік, який мене випередив, бо існував ще до мене”.+ 31 Навіть я його не знав, але я прийшов хрестити у воді, аби він був виявлений Ізра́їлю».+ 32 Крім того, Іван свідчив: «Я бачив, як з неба, немов голуб, зійшов дух і залишився на ньому.+ 33 Навіть я його не знав, але той, хто послав мене хрестити у воді, сказав: “На кого зійде дух та залишиться на ньому,+ той і хреститиме святим духом”.+ 34 І я бачив це та засвідчив, що він — Син Божий».+
35 Наступного дня Іван стояв з двома своїми учнями. 36 Коли він побачив, що йде Ісус, то вигукнув: «Ось Ягня+ Боже!» 37 Почувши це, ті двоє учнів пішли за Ісусом. 38 Тоді Ісус обернувся і, помітивши, що вони йдуть за ним, запитав: «Що ви шукаєте?» Вони відказали: «Раббı́ (що в перекладі означає “учителю”), де ти зупинився?» 39 Він промовив: «Ходіть і побачите». Тож вони пішли туди, де він зупинився, і того дня залишилися з ним. Була тоді приблизно 10-та година. 40 А одним з тих двох, що почули Іванові слова та пішли за Ісусом, був Андрій,+ брат Си́мона Петра. 41 Спершу він знайшов* свого брата Си́мона і сказав йому: «Ми знайшли Месı́ю»+ (що в перекладі означає «Христос»),+ 42 а потім відвів його до Ісуса. Коли ж Ісус побачив його, то промовив: «Ти Си́мон,+ Іванів син. Ти будеш називатися Ки́фою» («Ки́фа» перекладається як «Петро»).+
43 Наступного дня Ісус захотів вирушити в Галілею. І, знайшовши Пилипа,+ він сказав: «Будь моїм учнем і йди за мною». 44 Сам Пилип був родом з Віфсаї́ди, рідного міста Андрія та Петра. 45 Пилип знайшов Натанаї́ла+ та промовив: «Ми знайшли того, про кого писав Мойсей у Законі, а також Пророки,+ — Ісуса з Назарета, Йосипового+ сина». 46 На це Натанаї́л сказав: «Хіба з Назарета може бути щось добре?»+ А Пилип відповів: «Ходи і сам подивись». 47 Коли ж Ісус побачив Натанаї́ла, який ішов до нього, то сказав: «Дійсно, це ізраїльтя́нин, в якому немає обману».+ 48 Натанаї́л запитав: «Звідки ти мене знаєш?» Ісус відповів: «Я бачив тебе ще до того, як тебе покликав Пилип, коли ти був під фіговим деревом». 49 Тоді Натанаї́л сказав: «Учителю*, ти Син Божий, Цар Ізра́їля».+ 50 Ісус же промовив: «Ти віриш, бо я сказав, що бачив тебе під фіговим деревом? Ти побачиш набагато більше». 51 Потім Ісус сказав: «Щиру правду кажу вам: ви побачите розкрите небо та Божих ангелів, що піднімаються вгору і спускаються до Сина людського».+