Дії апостолів
17 Перейшовши Амфı́поль і Аполло́нію, вони прибули у Фессало́ніки,+ де була юдейська синагога. 2 Павло за своїм звичаєм+ увійшов туди і три суботи вів з присутніми розмови, наводячи докази з Писань.+ 3 Він пояснював і доводив, посилаючись на Писання, що Христу необхідно було постраждати+ і воскреснути з мертвих,+ говорячи: «Христос — це Ісус, про якого я вам звіщаю». 4 Тож декотрі з них повірили і приєдналися до Павла та Си́ли;+ те саме зробили дуже багато греків, які поклонялися Богу, і чимало видатних жінок.
5 Юдеї ж, охоплені ревнощами,+ взяли кількох лихих людей, які без діла тинялися по ринковій площі, зібрали натовп та зчинили в місті галас. Вони напали на дім Ясо́на і шукали Павла й Си́лу, щоб вивести їх до юрби.+ 6 Але, не знайшовши їх, вони витягли Ясо́на й деяких братів до начальників міста і почали вигукувати: «Ці люди збаламутили* всю населену землю, а тепер прийшли ще й сюди,+ 7 і Ясо́н їх гостинно прийняв. Усі вони бунтують проти постанов цезаря і кажуть, що є інший цар — Ісус».+ 8 Цими словами вони стривожили натовп і начальників міста. 9 Тоді Ясо́н та інші дали начальникам відповідну заставу*, і ті їх відпустили.
10 Як тільки настала ніч, брати відправили Павла і Си́лу до Ве́рії, і вони, прибувши туди, зайшли в юдейську синагогу. 11 А верı́йці були шляхетніші від фессалонікı́йців, бо прийняли слово з величезним за́палом, щодня ретельно досліджуючи Писання, щоб переконатися, чи так є насправді. 12 Тож багато з них, а також чимало шанованих гречанок і деякі греки стали віруючими. 13 Коли ж юдеї із Фессало́нік довідались, що Павло звіщає Боже слово у Ве́рії, то прийшли і туди, щоб намовити й підбурити натовпи.+ 14 Тому брати відразу відправили Павла до моря,+ тимчасом як Си́ла і Тимофій залишились у Ве́рії. 15 Ті, хто супроводжував Павла, довели його до Афін, а потім повернулися, отримавши від Павла наказ, щоб Си́ла і Тимофій+ якнайшвидше прийшли до нього.
16 Поки Павло чекав на них в Афінах, він побачив, що це місто повне ідолів, і тому його дух скипів. 17 Тож в синагозі він почав вести розмови, наводячи потрібні докази юдеям та іншим людям, які поклонялися Богові. Крім того, кожен день він розмовляв на ринковій площі з усіма, кого зустрічав. 18 Але декотрі епікурейці та філософи-стоїки почали з ним сперечатися. Одні говорили: «Що цей базіка хоче нам розповісти?» А інші казали: «Здається, він проповідує чужих богів». Вони говорили так тому, що Павло проповідував добру новину про Ісуса та воскресіння.+ 19 Отже, його схопили і повели на Ареопа́г, говорячи: «Скажи нам, що це за нове вчення, яке ти поширюєш? 20 Бо ти розповідаєш щось дивне, тому ми хочемо знати, що це таке». 21 Всі ж афіняни і чужинці, які там жили, у вільний час тільки те й робили, що говорили і слухали про щось нове. 22 Тож Павло став посеред Ареопа́гу+ і промовив:
«Афіняни! З того, що я бачу, в усьому ви боїтеся богів більше*, ніж інші люди.+ 23 Бо, проходячи повз ваші святині* й уважно їх оглядаючи, я побачив навіть жертовник з написом: “Невідомому Богові”. Отже, саме про того, кого ви не знаєте і кому поклоняєтесь, я вам звіщаю. 24 Бог, який створив світ і все, що в ньому, який є Господом неба і землі,+ не живе в рукотворних храмах+ 25 і не вимагає служіння людських рук, начебто він чогось потребує,+ бо він сам дає усім людям життя, і дихання,+ і все інше. 26 Від одного чоловіка він створив+ усі народи, щоб вони населяли цілу землю,+ і встановив призначені часи та межі проживання,+ 27 щоб вони наполегливо шукали Бога і таки знайшли його,+ а він недалеко від кожного з нас. 28 Бо завдяки йому* ми живемо, рухаємося та існуємо,+ і навіть декотрі ваші поети говорили: “Усі ми — його діти*”.
29 А оскільки ми Божі діти*,+ то не повинні думати, що Боже Єство подібне до золота, срібла чи каменю або до чогось вирізьбленого завдяки майстерності та задуму людини.+ 30 І, хоча колись Бог не зважав на часи такого незнання,+ тепер він скрізь звіщає всім людям, щоб вони покаялися. 31 Бо він визначив день, коли має намір праведно судити+ населену землю через призначеного ним чоловіка, і дав усім людям гарантію цього, воскресивши його з мертвих».+
32 Коли вони почули про воскресіння мертвих, то дехто почав насміхатися,+ а дехто говорив: «Розкажеш нам про це ще раз». 33 Тоді Павло пішов від них, 34 але деякі люди приєднались до нього і стали віруючими. Серед них були Діони́сій, член суду на Ареопа́зі, жінка, на ім’я Дама́ра, та інші.