Матвія

12 Тим часом Ісус переходив у суботу нивами, і його учні, зголоднівши, почали зривати колосся та їсти. 2 Коли ж фарисеї побачили це, то сказали до нього: «Поглянь! Учні твої роблять те, що Закон не дозволяє робити в суботу». 3 А Ісус їм відповів: «Хіба ви не читали, що́ зробив Давид, коли він і ті, хто був з ним, зголодніли? 4 Не читали, як він увійшов у Божий дім і як вони їли хліби представлення? Але ж ні він, ні ті, що були з ним, не мали на це права, а тільки священики. 5 І хіба ви не читали в Законі, що, хоча священики у храмі не ставляться до суботи як до священного дня, вони залишаються невинними? 6 Проте кажу вам: тут — щось більше, ніж храм. 7 Та якби ви зрозуміли, що означає вислів «хочу милосердя, а не жертви», то не засуджували б невинних. 8 Отже, Син людський є Господом суботи».

9 І, пішовши звідти, він увійшов у тамтешню синагогу, 10 в якій був чоловік із сухою рукою. Тож Ісуса запитали: «Чи дозволяє Закон зціляти в суботу?» А зробили вони це, бо шукали приводу, щоб звинуватити його. 11 Тоді він відповів: «Якби хтось з вас мав одну вівцю і вона в суботу впала б у яму, то чи ви не взяли б і не витягнули її? 12 Наскільки ж людина цінніша від вівці! Тому Закон дозволяє робити добро в суботу». 13 Після цього він промовив чоловікові: «Простягни руку». Той простяг — і рука його знову стала здоровою — такою ж, як друга. 14 Але фарисеї вийшли та змовились, щоб його погубити. 15 Довідавшись про це, Ісус покинув синагогу. І за ним вирушило багато людей, а він їх усіх зцілив. 16 Проте він заборонив їм розповідати про себе, 17 щоб сповнилось промовлене через пророка Ісаю:

18 «Ось мій слуга, якого я вибрав, мій любий, який до вподоби душі моїй! Нехай зійде на нього мій дух, і він роз’яснить народам, що таке справедливість. 19 Він не буде ні сперечатися, ні голосно кричати, і ніхто не почує його голосу на головних вулицях. 20 Надломленої очеретини він не зламає і тліючого лляного ґнота не загасить, аж поки не встановить справедливості. 21 І на його ім’я народи покладатимуть надію».

22 Потім привели до нього одержимого демоном чоловіка, який був сліпим та німим. Ісус же зцілив його, так що той заговорив і став бачити. 23 Тож усі люди були просто вражені й запитували: «Хіба він не Син Давидів?» 24 А фарисеї, почувши це, сказали: «Він виганяє демонів не інакше, як за допомогою Вельзевула*, правителя демонів». 25 Та Ісус, знаючи їхні думки, промовив до них: «Кожне царство, в якому виникає поділення, буде спустошене, і кожне місто чи дім, в якому виникає поділення, не встоїть. 26 Так само якщо Сатана виганяє Сатану, то в ньому самому виникло поділення, і як же тоді встоїть його царство? 27 І якщо я виганяю демонів з допомогою Вельзевула, то з чиєю допомогою виганяють їх ваші сини? Тому ваші ж сини будуть вам суддями. 28 А якщо я виганяю демонів за допомогою Божого духу, то Боже царство пройшло повз вас. 29 І ще: як може хтось вдертися в дім силача та заволодіти його добром, якщо спочатку не зв’яже того силача? І лише тоді він зможе пограбувати дім. 30 Хто не зі мною, той проти мене, і хто не збирає зі мною, той розсипає.

31 Тож кажу вам: усякий гріх та зневагу буде прощено людям, але зневагу проти духу прощено не буде. 32 Наприклад, хто скаже слово проти Сина людського, тому буде прощено, а хто говоритиме проти святого духу, тому не буде прощено ані в цій системі, ані в прийдешній.

33 Якщо дерево добре, то й плоди його добрі, а якщо дерево спорохнявіле, то й плоди гнилі, бо дерево пізнає́ться по його плодах. 34 Роде гадючий, хіба ви, будучи злими, можете говорити щось добре? Бо чим переповнене серце, те говорять уста. 35 Добра людина зі свого доброго скарбу виймає добрі речі, а погана людина з поганого скарбу виймає погані. 36 Кажу вам: за кожне марне слово люди дадуть відповідь Судного дня, 37 бо за свої слова будеш визнаний праведним і за свої слова будеш засуджений».

38 Опісля декотрі книжники та фарисеї сказали йому у відповідь: «Учителю, ми хочемо побачити від тебе якийсь знак». 39 Він же їм відказав: «Зле і перелюбне покоління постійно шукає знака, але воно не отримає жодного, окрім знака пророка Йони. 40 Бо як Йона був у череві велетенської риби три дні і три ночі, так само й Син людський буде в серці землі три дні і три ночі. 41 Ніневітяни встануть на суд із цим поколінням і засудять його, бо вони покаялися, почувши те, що́ проповідував Йона, а тут — хтось більший від Йони. 42 Коли настане суд, цариця з півдня воскресне з цим поколінням і засудить його, бо вона прийшла з краю землі, щоб послухати Соломонову мудрість, а тут — хтось більший від Соломона.

43 Коли нечистий дух виходить з людини, то йде посушливими місцями, шукаючи пристановища, але нічого не знаходить. 44 І він каже: «Повернусь у свій дім, звідки я виселився», і, прийшовши, бачить, що дім не зайнятий, а виметений та прикрашений. 45 Тоді дух іде й приводить із собою сімох інших духів, ще зліших за нього, і, поселившись, вони там живуть. І це ще гірше для людини, ніж те, що було спочатку. Власне так буде з цим злим поколінням».

46 Поки він ще говорив з натовпом, прийшли його мати і брати та й стали надворі, прагнучи порозмовляти з ним. 47 Тож хтось сказав йому: «Там твоя мати з братами твоїми, вони хочуть поговорити з тобою». 48 У відповідь він промовив до них: «Хто моя мати і хто мої брати?» 49 І, показуючи рукою на своїх учнів, сказав: «Ось моя мати і брати мої! 50 Бо кожен, хто виконує волю мого небесного Батька, є мені братом, і сестрою, і матір’ю».