Євангеліє від Луки
12 Тим часом зібралося стільки тисяч людей, що вони аж наступали на ноги одне одному. Тоді Ісус звернувся спочатку до своїх учнів: «Остерігайтеся фарисейської закваски, тобто лицемірства.+ 2 Бо немає нічого прихованого, що не розкриється, чи таємного, що не стане відомим.+ 3 Тому все, що ви говорите в темряві, буде почуте при світлі, і все, що говорите пошепки* у своїх кімнатах, буде проповідуватися з дахів. 4 Крім того, кажу вам, друзі мої:+ не бійтеся тих, хто вбиває тіло і потім уже нічого не може зробити.+ 5 Я скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто, убивши, має владу кинути в геє́ну.+ Тож говорю вам: його бійтесь.+ 6 Хіба не продають п’ятьох горобців за дві дрібні монети? Однак Бог жодного з них не забуває*.+ 7 А у вас навіть усе волосся на голові пораховане.+ Не бійтеся, ви цінніші від багатьох горобців.+
8 Отже, кажу вам: хто визнає́ мене перед людьми,+ того ви́знає і Син людський перед Божими ангелами.+ 9 А хто зрікається мене перед людьми, того і я зречуся перед Божими ангелами.+ 10 І кожному, хто говорить щось проти Сина людського, буде прощено, але тому, хто говорить зневажливі слова проти святого духу, прощено не буде.+ 11 Коли ж приведуть вас і поставлять перед народними зборами, урядовцями та представниками влади, не тривожтеся, як або що відповідати на свій захист чи що говорити,+ 12 бо в той час святий дух навчить вас, що́ треба казати».+
13 Тоді хтось із натовпу звернувся до нього: «Учителю, скажи моєму братові, щоб поділився зі мною спадщиною». 14 Ісус відповів йому: «Чоловіче, хто призначив мене судити вас чи вирішувати ваші суперечки? — 15 і сказав: — Будьте обачні, остерігайтеся всілякої жадібності,+ бо, навіть якщо людина й має достаток, її життя залежить не від її майна».+ 16 Потім він навів приклад: «В одного багатого чоловіка рясно вродила земля. 17 Тож він почав міркувати собі: “Я не маю куди зібрати свій урожай. Що ж мені робити?” 18 Далі він сказав: “Ось що зроблю:+ поруйную свої комори й побудую більші, зберу туди все збіжжя і все добро 19 та скажу собі: «Ти маєш багато добра на довгі роки. Відпочивай, їж, пий і веселися»”. 20 Але Бог промовив до нього: “Нерозумний, цієї ночі від тебе зажадають твоє життя. Кому ж тоді дістанеться все, що ти наскладав?”+ 21 Так буває з тим, хто нагромаджує скарби для себе, але не є багатим у Божих очах».+
22 Після цього він звернувся до учнів: «Тому кажу вам: перестаньте тривожитись про своє життя — що будете їсти, або про своє тіло — у що вдягнетесь.+ 23 Бо життя цінніше від поживи, а тіло — від одягу. 24 Подивіться на круків: вони не сіють, не жнуть, не мають ні стодоли, ні комори, але Бог їх годує.+ Хіба ж ви не набагато цінніші за птахів?+ 25 І хто з вас тривогою може продовжити собі життя хоча б на лікоть? 26 Тож, якщо ви не можете зробити навіть таку дрібницю, навіщо тривожитися про все інше?+ 27 Подивіться, як ростуть лілії: вони не трудяться і не прядуть, але, кажу вам, навіть Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них.+ 28 Отже, якщо Бог так одягає рослинку в полі, яка сьогодні є, а завтра буде вкинена в піч, то тим більше він одягне вас, маловіри! 29 Тому перестаньте шукати, що вам їсти і що пити, перестаньте жити в непевності й тривозі,+ 30 бо всього цього настійно шукають народи світу, але ваш Батько знає, що ви потребуєте цього.+ 31 Натомість і далі шукайте його Царства, а все це вам додасться.+
32 Не лякайся, мала отаро,+ бо вашому Батькові було до вподоби дати вам Царство.+ 33 Продавайте своє майно і давайте дари милосердя.+ Зробіть собі гаманці, які не зношуються, збирайте невичерпний скарб у небесах,+ де злодій навіть не наблизиться і міль не поїсть. 34 Бо де ваш скарб, там буде і серце ваше.
35 Одягніться і приготуйтесь,+ і хай ваші світильники палають.+ 36 Ви маєте бути подібні до людей, які чекають повернення* свого пана+ з весілля*,+ щоб, коли він прийде й постукає, негайно відчинити йому. 37 Щасливі ті раби, яких пан у час свого приходу застане напоготові! Правду кажу вам: він підпережеться, посадить їх за стіл і, підійшовши, буде їм прислуговувати. 38 І, якщо він прийде під час другої сторожі або навіть третьої та застане їх напоготові, щасливі вони! 39 Також знайте: якби господарю було відомо, о котрій годині прийде злодій, він не дозволив би влізти у свій дім.+ 40 Так і ви будьте готові, бо Син людський прийде о тій годині, про котру не думаєте».+
41 Тоді Петро запитав: «Господи, цей приклад лише для нас чи для всіх?» 42 А Господь відповів: «Хто ж вірний і розсудливий управитель, якого пан призначить над своїми слугами, щоб давати їм достатньо харчу своєчасно?+ 43 Щасливий той раб, якщо його пан, прийшовши, побачить, що він так і робить! 44 Правду кажу вам: пан призначить його над усім своїм маєтком. 45 Але якщо той раб скаже у своєму серці: “Пан мій затримується”,+ — і почне бити слуг та служниць, їсти, пити й упиватись,+ 46 то його пан прийде в день, коли той не сподівається, і о годині, котрої той не знає. Він з усією суворістю покарає його і визначить йому частку з невірними. 47 Отже, той раб, який зрозумів волю свого пана, але не приготувався і не зробив того, що просив пан*, отримає багато ударів.+ 48 А хто не розумів і робив те, що гідне покарання, той отримає мало ударів. Дійсно, кому дано багато, від того і вимагатимуть багато, і кому доручено багато, від того вимагатимуть більше, ніж звичайно.+
49 Я прийшов розпалити на землі вогонь, і чого мені ще бажати, якщо він уже запалав? 50 На мене ж самого чекає хрещення,+ і як я знемагаю, поки воно ще не завершилось!+ 51 Ви думаєте, я прийшов принести на землю мир? Ні, кажу вам, не мир, а розбрат.+ 52 Бо відтепер п’ятеро в одному домі будуть поділені: троє проти двох і двоє проти трьох. 53 Порізниться батько із сином і син з батьком, мати з дочкою і дочка з матір’ю, свекруха з невісткою і невістка зі свекрухою».+
54 Потім Ісус звернувся до натовпу: «Коли на заході піднімається хмара, ви відразу говорите: “Насувається буря*”, і так стається. 55 А коли дме південний вітер, ви говорите: “Буде спека”, і так є. 56 Лицеміри, прикмети на небі й на землі ви можете розпізнати. Чому ж ви тоді не можете розпізнати значення цього часу?+ 57 Чому не розсудите, що́ є праведним? 58 Коли тобі доведеться піти до правителя з тим, хто судиться з тобою, намагайся ще в дорозі залагодити з ним суперечку, щоб він не відвів тебе до судді, а суддя щоб не передав судовому виконавцю і щоб судовий виконавець не вкинув тебе у в’язницю.+ 59 Говорю тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси свою останню дрібну монету».